Сутність Пасхи — Значення Воскресіння Христового

Пасхальні прикмети і повір’я

Останній тиждень Великого поста перед святом Великодня зобов’язував дотримувати особливо строгий піст.

Четвер перед Великоднем вважається Великим четвергом. Цього дня потрібно перерахувати всі гроші три рази, щоб потім весь рік «водилися» гроші.

Слід всім у сім’ї узяти по жменьці солі і зсипати в один пакет. Цю сіль зберігають, а називається вона — «сіль четверга», тобто Великого четверга. Нею раніше лікували себе, а також своїх рідних і близьких. З цієї ж солі робили обереги для сім’ї, худоби, городу, домівки.

У Чистий четвер прибирають, перуть, миють усе в будинку. Починаючи з четверга з будинку до Великодня не віддають і не виносять нічого.

Під час випікання пасхальних пасок загадували на кожну паску, яку ставили в піч, на кожного члена сім’ї. Якщо у кого паска провалилася — до важкої хвороби, а то і до смерті. Якщо ж паска вийшла рівна, не підгорівша — до здоров’я.

В п’ятницю обмітають кути ганчіркою. За прикметами ця ганчірка допомагала позбавитися болі в попереку, якщо нею обв’язати себе. Цією ж ганчіркою витирали ноги в лазні після миття, щоб ноги не хворіли. Зола, узята з печі в п’ятницю перед Великоднем, допомагала вилікуватися від алкоголізму, чорної тряски, від пристріту і смертної туги.

В п’ятницю дивляться у вікно, примічаючи, кого побачать першим: якщо чоловіка, то до благополуччя на три місяці. Якщо в цей час людина захворіє, то швидко видужає. Будь-яка проблема легко вирішиться. Якщо побачите стару жінку, то три місяці підуть одна за одною невдачі і хвороби. А якщо першою побачите молоду жінку, будете ці три місяці жити без проблем. Якщо вам пощастить, і першою перед очима з’явиться сім’я — це до миру у вашій сім’ї. Собака за прикметами — до туги, кішка — до прибутку, птахи — до нового знайомства і приємних звісток, інвалід — до смерті близької людини.

Існувало переконання, що той, хто помре в Світлу седмицю, безперешкодно потрапить до раю, яким би грішником він не був. Вільний доступ в Царство Небесне пояснюється тим, що в Пасхальний тиждень ворота раю не закриваються і їх ніхто не охороняє.

Всі підготовчі роботи — приготування їжі, фарбування яєць – мають бути закінчені до Світлого Воскресіння.

Вранці на Великдень умиваються водою, залишеною з Чистого четверга. Добре, якщо в неї покласти срібну дрібничку або ложку, монету. Таке умивання принесе красу і багатство.

Якщо дівчина ніяк не може вийти заміж, то потрібно рушник, яким вона витиралася в Чистий четвер, віддати разом з крашанками і паскою тим, хто просять милостиню. Тоді бажаний шлюб повинен швидко відбутися.

Сільські дівчата в дні Великодня не брали солі, щоб руки не потіли. Умивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яною, при цьому ставали на сокиру, щоб стати міцною.

Дівчата вірили, що всі звичайні любовні прикмети на Великдень збуваються. Тому, якщо, наприклад, дівчина забивала лікоть, то думала, що її пригадав милий. Якщо в борщ падав тарган або муха — напевно чекай побачення. Якщо губа зачешеться — не минути поцілунків. Якщо брова свербіти почне — кланятимешся з милим.

Під час пасхальної служби дівчата тихенько шептали: «Воскресіння Христове! Пішли мені жениха неодруженого, в чулчонках та в порчонках!»; «Дай бог жениха хорошого, в чоботях та з калошами, не на корові, а на коні!»

Починають свято Великодня в сім’ї все без виключення із слів: «Христос воскрес» і відповідають: «Воістину воскрес».

На Паску чоловік із жінкою при всіх не христосуються — це до розлуки. Батьки і діти можуть тричі поцілуватися.

Якщо при першому ударі дзвону на церкві перехреститися і сказати: «Христос воскрес, а рабові (ім’я) здоров’я», — видужує навіть важкохвора людина. Дівчини на виданні і вдови казали: «Христос воскрес, а до мене женихи. Амінь».

Під час Великодня безперервно дзвонили церковні дзвони. За давньою традицією будь-хто — від дитини до старика — мав можливість забратися на дзвіницю і особисто оповістити округу передзвоном, поділившись в такий спосіб з іншими пасхальною радістю.

Убранню столу і стравам саме на свято Великодня приділяється особлива увага. Неначе сама весна, радісна, з передзвоном дзвонів і щебетанням птахів, накриває святкові столи. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості.

У будинках ще до Заутрені накривали стіл для розговіння. Поганий був той господар, який не виставить на стіл порося, ковбасу, паску із крашеними яйцями. Всього вдосталь!

У заможних господарів подавали 48 різних страв за кількістю днів минулого поста. Обов’язково запрошували в гості кумів і сватів. Христосувалися один з одним, сідали за стіл розговлятися, потім відпочивали.

Разом із ранком настане свято Великодня. У кожному будинку чистота. За пасхальним столом збираються рідні, друзі, знайомі, які давно не бачили один одного: адже в піст не прийнято наносити візити.

На столі всього багато, паски, крашені яйця. На кухні запікали ціле порося, баранчика або окіст, смажили телятину.

За традицією крашені яйця складали на дерев’яне блюдо серед пророщеної зелені вівса або пшениці, перев’язували вишитим рушником і уквітчували.

Всю Світлу седмицю священики служили по храмах пасхальні молебні. З раннього ранку на дзвіницях лунали усі дзвони.

За благочестивим звичаєм на свято Великодня відвідували бідних по богадільнях і притулках. Таємну милостиню творили. Ув’язненим розговітися присилали, збирали гроші для викупу із в’язниці боржників.

Мандрівників, юродивих і покалічених у себе вдома досхочу годували. І так весь Святий тиждень, інакше Великдень буде не в радість.

Пасхальні прикмети і повір’я

Великдень (Пасха) — Світле Христове Воскресіння

Церковні свята