Ігри на ковзанах для зимового корпоративного пікніка

Пізнав істину — закуси!

Для організації ігор на корпоративному відпочинку на природі потрібно невелике, але рівне місце, без горбків і западин. На нім легко влаштувати крижаний майданчик для ігор. Краще всього пристосувати для цієї мети волейбольний майданчик. Розміри його цілком достатні, щоб зробити на ньому два ігрових поля, обмежені сніговими бортами (рис. 1).

Игры на коньках для зимнего корпоративного пикника
Рис. 1

Гра Зимові городки

У зимові городки грають командами по два-три гравці в кожній. Можна грати і удвох.

На крижаному полі майданчика позначені два квадрати — це міста, в яких на передній лінії виставляються звичайні фігури гравців у городки. Правда, городки використовують не круглі, а квадратного перерізу і замість біт беруть движки; їх не кидають по повітрю, а поштовхом пускають по льоду. Движок досить масивний, щоб вибити цілу фігуру, якщо він влучно пущений.

Перед початком гри команди кидають жереб: кому в якому місті грати. Кожен гравець має право двічі метнути движок. Коли проб’ють по своєму місту всі гравці однієї команди, черга забивати переходить до іншої.

По цілій фігурі забивають з крайньої лінії, по неповній — з центральної (див. рис. 1).

У момент метання движка обидві ноги гравця повинні знаходитися за лінією. Удар вважається неправильним, якщо він переступив за лінію хоч би однією ногою; усі городки, вибиті з такого удару, ставляться на ті місця, де стояли раніше, гравець же втрачає право на повторне метання.

Умовляються грати на певну кількість фігур. Їх виставляють в порядку, прийнятому при грі у звичайні городки. Виграє команда, яка вибила усі фігури, витративши на це найменшу кількість ударів.

У зимові городки гра йде швидше, фігури вибиваються легше. Для того щоб метнути движок, не треба великої фізичної сили. Головне, що вимагається від гравця, — це влучність. Тому в зимові городки з однаковим успіхом можуть грати як чоловіки, так і жінки.

Зазвичай проводять дві гри. Якщо результат їх нічийний, то призначається третя, вирішальна зустріч.

Гра Кеглі-городки

Учасники розбиваються на дві команди по два-три гравця в кожній. Обидві команди розташовуються за однією з крайніх ліній — лінією метання. Інша крайня лінія — кін. На ній виставляються кеглі-городки, помічені номерами.

1. Гра наосліп. Поставте в ряд на лінії кону на однаковій відстані один від одного всі десять городків. Городки встановлюйте так, щоб грані, на яких написані номери, були повернені вбік, протилежний до того, на якій знаходяться учасники гри. Ніхто з тих, хто грає, не повинен знати, в якому порядку розставлені городки. Порядок ви, зрозуміло, можете вибрати довільний.

Для збиття городків використовуються движки. Гравці забивають з лінії метання по черзі — по одному від тієї й іншої команди. Кожному надається право у свою чергу двічі метнути движок по будь-яких городках, виставлених на коні. При цьому переступати лінію метання не можна, інакше удар пропадає, а збите містечко ставиться на колишнє місце.

Рахунок у грі ведеться на очки. Номер містечка визначає кількість очок. Так, наприклад, містечко № 1 дає команді, що збила його, усього лише одне очко, а містечко № 10 — відразу десять виграшних очок і т. д.

Суддя або його помічник знаходяться на лінії кону. До їх обов’язку входить передавати командам збиті ними кеглі-городки, а також повертати движки. Нікому з тих, хто грає, виходити за лінію метання не дозволяється.

Після закінчення гри, коли усі кеглі-городки будуть збиті, команди разом із суддею підраховують, у кого скільки очок, і визначають, на чию користь завершилося змагання.

Гра за замовленням. Змагання ведеться командами з трьох гравців в кожній. Спочатку забивають усі гравці однієї команди, потім усі гравці іншої і т. д., по черзі. Кожному надається право двічі метнути движок. Номери городків у цьому варіанті гри не мають значення.

Городки встановлюються в ряд на лінії кону на однаковій відстані один від одного (рис. 2).

Игры на коньках для зимнего корпоративного пикника
Рис. 2

Кожен гравець, перш ніж метнути движок, повинен отримати замовлення від іншої команди, по якому містечку бити. Якщо збито замовлене містечко, він знімається з кону командою, що збила його. Якщо ж вибивається не те містечко, він ставиться на колишнє місце. Команда, що допустила помилку, платить штраф — виставляє на кін одне зі своїх відіграних раніше містечок.

Команда звільняється від сплати штрафу лише у тому випадку, якщо збитих городків у неї немає і, отже, розплачуватися їй нічим.

Гравцеві, що збив замовлене містечко з двох разів, дозволяється зробити ще два позачергові удари.

Коли усі городки будуть збиті, підводиться результат. Команда, у якої городків буде більше, виграє.

Гра Більярд на льоду

Крижана поверхня майданчика замінить нам гладке поле більярдного столу. Ворота, виконані в снігових бортах майданчика, розташовані в тих же місцях, де належить бути більярдним лузам.

Замість куль у нас є шайби, що мають достатню рухливість, а киями слугуватимуть дерев’яні молотки з довгими ручками.

Зрозуміло, вивіряти точність удару тут буде дещо важче, ніж на справжньому більярді, та зате «лузи» на крижаному полі куди просторіше.

Грати можна удвох або ж командами по два-три людини в кожній. Удари робляться по черзі учасниками різних команд. Кожен має право на один удар.

Десять шайб викладають пірамідкою на центральній лінії майданчика. Одну шайбу ставлять на крайній лінії (рис. 3). Вона служить бітою, якій розбиваються пірамідки. Після цього грати можна будь-якою парою шайб: ударяючи молотком по одній, гравець намагається загнати нею іншу шайбу в які-небудь ворота. Якщо вдалося це зробити, він отримує право на додатковий удар.

Игры на коньках для зимнего корпоративного пикника
Рис. 3

Виграє команда, яка зажене шість або більше шайб у ворота крижаного поля.

Є спрощений варіант цієї гри — не двома, а однією шайбою у ворота заганяється та шайба, по якій гравець ударяє молотком Звичайно, в цьому випадку завдання значно спрощується, та зате за невдалий удар, коли шайба не проскочить у ворота і залишиться на крижаному полі, накладається штраф: черговому гравцеві з команди «супротивника» надається право замість одного зробити два удари підряд, причому якщо навіть вони виявляться невдалими, він за промах не штрафується.

Додаткові удари за проведену у ворота шайбу тут же призначаються.

Виграє команда, що загнала у ворота більше число шайб.

Гра Сходинки

«Сходинками» в цій грі нам служитимуть проміжні лінії, позначені на крижаному майданчику по обидві сторони від центральної лінії і паралельні їй (див. рис. 1).

Утворюється дві команди по два-три гравці в кожній. Можна грати і удвох — один на один.

На центральній лінії виставляють п’ять шайб одного кольору на відстані 1 м одна від одної. Ці шайби називаються ігровими. Шість шайб іншого кольору слугують битками.

Кидають жереб, кому починати, після чого кожна команда і стає за крайньою лінією своєї половини поля. В обох по одному молотку.

Один з команди, починаючи гру, стає у квадрат на своїй половині поля і ставить перед собою дві або три шайби битки (якщо в команді два гравця, то на кожного припадає по три битки, якщо три — по дві битки). Ударом молотка він вибиває битки одного й іншого з квадрата, намагаючись влучити у будь-яку з ігрових шайб, поставлену на центральній лінії. Ігрова шайба, зачеплена биткою, переставляється на одну сходинку далі — на наступну проміжну лінію. Якщо гравець наступним ударом потрапить знову в ту ж шайбу, вона переставляється ще на одну сходинку далі і т. д. Черга забивати переходить до гравця іншої команди. Збиті ним шайби теж переставляються кожного разу на одну сходинку, але вже у зворотному напрямку.

Кожна команда прагне відігнати ігрові шайби чимдалі від свого квадрата.

Коли кому-небудь із гравців удасться пересунути ігрову шайбу на останню сходинку, йому надається право свій черговий удар, якщо він у нього залишився, замінити ближнім ударом, який робиться вже без битки. Завдання гравця в цьому випадку загнати ігрову шайбу, безпосередньо ударяючи по ній молотком, у квадрат «супротивника» (рис. 4). При цьому якщо шайба вислизне за межі квадрата, то удар пропадає: шайба залишається в грі і знову виставляється, але вже не на колишньому місці, звідки її забивали, а на центральній лінії. Якщо ж шайба буде точно заведена у квадрат, то вона вважається відіграною і забирається з поля. Команді, що відіграла її, зараховується одне виграшне очко.

Игры на коньках для зимнего корпоративного пикника
Рис. 4

Може так статися, що гравцеві вдалося переставити шайбу на останню сходинку, але удари свої він усе вже витратив. Право ближнього удару передається тоді наступному гравцеві тієї ж команди, проте скористатися ним він зможе лише в тому випадку, якщо шайба утримається на останній сходинці після того, як зіграє «проти них».

А це мало ймовірно. Поза сумнівом, що «супротивник» постарається докласти всіх зусиль для того, щоб відвести небезпечну для нього шайбу хоч би на одну сходинку чимдалі від свого квадрата і перший же свій удар зробити по ній.

Команда, що набрала три очки, виграє.

Гра Мішень на льоду

У цю гру зручно грати удвох. «Супротивники» займають місця в протилежних кінцях майданчика. У кожного по п’ять шайб одного кольору і молоток.

Починаючий гру виставляє усі свої п’ять шайб чи на крайній лінії своєї половини поля і ударом молотка по черзі, одну за одною вибиває їх на інший кінець майданчика, стараючись, щоб кожна шайба лягла в мішень, тобто потрапила в квадрат «супротивника» і залишилася в ньому.

Загнати шайбу у квадрат — завдання, звичайно, не з легких і вимагає великої вправності, точно розрахованої сили удару.

Шайби, що виявилися за межами квадрата-мішені, залишаються в грі і повертаються метальникові. Черга забивати переходить до іншого.

Так, по черзі змінюючи один одного, гравці поступово заганяють свої шайби у квадрат-мішень, причому кожен у свій хід може зробити стільки ударів, скільки шайб у нього залишилося в грі.

Слід мати на увазі, що чим більше шайб знаходиться в мішені, тим складніше заводити в неї інші, оскільки будь-хто може вибити з квадрата шайби, що вже знаходяться там. Але це зовсім не в інтересах гравця. Шайба, вибита з мішені, знову потрапляє в гру, і її знову потрібно заганяти у квадрат.

Якщо в грі залишаються тільки дві шайби, гравець отримує право забивати їх вже не з крайньої, а з центральної лінії. Це дещо полегшує завдання, допомагає точніше розрахувати силу останніх ударів.

Гра закінчується, коли один з учасників зажене у квадрат-мішень усі свої п’ять шайб.

Корпоративус:

Ігри на лижах для зимового корпоративного пікніка

Ігри з сніжками для зимового корпоративного пікніка

Ігри на санчатах для зимового корпоративного пікніка

Корпоративний пікнік