Сценарій зустрічі Подорож до країни ввічливості

Сценарій зустрічі Подорож до країни ввічиливостіДійові особи:

Вчитель — виконує роль Ведучого.

Чарівниця, п’ять фей — помічники Вчителя.

Учень 1, Учень 2, Учень 3 — неввічливі ДІТИ.

Мама

Василько

Івась

Бабуся

Тимко

Ганнуся

Учень 4, Учень 5, Учень 6 — ввічливі діти.

Капость

Нахаба

На сцені висить плакат, на якому записано уривок з вірша В. Крищенка:

Сонце землю освітило,
Вже до ліжка мама йде.
— Добрий день, матуся мила!
Добрий день!

На сцені Вчитель і Чарівниця.

Вчитель

Коли ви станете дорослими, у вас будуть різні професії. Але насамперед ви повинні вирости дійсно гарними людьми: добрими, чуйними, ввічливими. І сьогодні ми з вами постараємося зрозуміти: хто така ввічлива людина?

Лунає повільна музика, і в залі з’являється Чарівниця ввічливості зі своїми маленькими помічницями— Феями. (Танець Чарівниці та фей)

Чарівниця

Доброго дня, друзі. Я — Чарівниця ввічливості. Я хочу разом з вами завітати до країни Ввічливості. У цій країні не буває сварок, люди цієї країни дуже ввічливі, вони знають багато чарівних слів. І я дуже хочу, щоб ви побували в цій казковій державі.

Чарівниця співає пісню «Наша шкільна країна» (музика Ю. Чичкова, слова К. Ібряєва).

Не крутіть строкатий глобус,
Не шукайте ті місця,
Де знаходиться країна,
Що про неї пісня ця.

Хоч стара планета наша,
Вся вже вивчена й до нас,
Особлива ця країна —
«Біла пляма» повсякчас.

Приспів:

В країну оту не ідуть,
Не ідуть поїзди,
Нас мами уперше за ручку приводять сюди.

В країні цій дружній, веселій
Стрічають нас як новоселів, —
Країна ця в серці завжди!

У цій чудовій країні живуть і дорослі, і малюки. Вони всі живуть у дружбі. І для того, щоб нам дали дозвіл на відвідування країни Ввічливості, нам треба зробити багато різних цікавих завдань. Довести мешканцям цієї країни, що ми ввічливі люди. А зараз мої помічниці феї покажуть маршрут нашої подорожі.

Заходять феї та показують плакат.

Схема ліній метро в Країні Ввічливості

1 зупинка: «Чарівні слова».

2 зупинка: «Допомога батькам».

3 зупинка: «Гості».

4 зупинка: «Доброта».

5 зупинка: «Ти знаєш, що ти людина».

Чарівниця

Отже, ми вирушаємо!

Феї співають «Пісеньку друзів» (слова Ю. Ентіна, музика Г. Гладкова).

Кращого нема нічого в світі,
Як по світу з друзями бродити!
Тим, хто дружить, не страшні тривоги, —
Дорогі нам будь-які дороги!

Ми своє завдання не забудем —
Сміх і радість ми приносим людям!
Ні палаци, ні скарби ніколи
Замінити нам не можуть волі!

Чарівниця

1 зупинка: «Чарівні слова».

Заходять неввічливі учні.

Фея 1

Три бабусі і дві мами
Із онуками й синами.
Йдуть до скверика гуляти.

Починає рахувати
Наймолодша мама діток
І цукерками вгощати
Всіх підряд.

Учень 1

П’ять цукерок й п’ять хлоп’ят,
Кожен з них цукерку взяв
І собі до рота вклав.

Фея 2

Три бабусі і дві мами
Разом сплеснули руками:
— Що сказати треба, діти?

Але діти (ну і діти) —
Ані пари з вуст,
Чути лиш цукерок хруст.

Фея 3

Розвели руками мами —
І бабусі вслід за ними:
— Що робити, діти, з вами,
Із нечемними такими?

Учень 2

Та хлоп’ята мовчки їли
І жували, як сопіли.
Лиш управилися з ними,
Із цукерками смачними,
Задзвеніли, як дзвіночки,
Їхні чисті голосочки.

Чарівниця

Отже перше правило — ввічлива людина не забуває дякувати.

Учень 3

Ми вас зовсім не лякали!
Що сказати треба, знаєм,
Та коли роти в роботі, —
Ніяк «дякую» казати
Із цукеркою у роті.

Вчитель

А ви знаєте, для чого людина говорить спасибі? Кого це слово звеличує?

Учні (разом)

Не знаємо.

Вчитель

Людину. Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом, ні безмозкою куркою.

Фея 4

А зараз ми з вами послухаємо маленьку оповідь, і ви скажете, які ще «чарівні» слова ви знаєте.

Якось Вітя поїхав до театру. В трамваї він сів біля вікна. Раптом до трамваю увійшла жінка. Вітя підвівся й чемно сказав… (сідайте, будь ласка!). Жінка відповіла… (Дякую!).

Раптом трамвай несподівано загальмував. Вітя ледве не впав і сильно штовхнув якогось дядечку. Той хотів розсердитися, та Вітя чемно сказав… (Пробачте, будь ласка!).

Які «чарівні» слова говорив Вітя?

Глядачі відповідають.

Фея 5

А ця дівчинка знає, коли треба що говорити? Так або ні?

З ліжка Ясочка зіскакує,
До батьків гукає:
— Дякую!
Потім, з’ївши свій сніданок,
Проказала: — Добрий ранок!

Що переплутала Ясочка?

Фея 2

Коли ж прокинешся ти вранці,
То замість «Добрий ранок»,
Кричи на кухню мамі з спальні:
«Готовий вже сніданок?».

Так?

Заходять увічливі діти.

Учень 4

«Доброго ранку!» —
Мовлю за звичаєм.
«Доброго ранку» —
Кожному зичу я.

Учень 5

«Доброго дня вам», —
Людям бажаю.
«Вечором добрим»
Стрічних вітаю.

Учень 6

І посміхаються
У відповідь люди, —
Добрі слова ж бо
Для кожного любі.

Учень 4

Ти прокинься рано-рано,
Лиш над містом сонце встане,
Привітайся з ластівками,
З кожним променем ласкавим.

Фея 3

Сам гарненько умийся,
Сам швиденько одягнися,
Підійди до тата й мами
І скажи їм: «Добрий ранок!».

Учень 5

Коли я знайомих чи рідних стрічаю,
Вклоняюсь я, знявши кашкет з голови,
І дякую чемно, як щось їх питаю:
«Спасибі велике! Пробачте!»

А ви?

На сцену заходить Івась. Ставить стілець і сідає на нього.

Вчитель

А зараз послухайте вірш про Івася.
У автобус на зупинці
Увійшла бабуся.

Заходить Бабуся.

Івасик швидко підхопився,
Приязно всміхнувся.

Бабуся

— Я постою, не біда…

Івась

— Сядьте!

Вчитель

Мовив басом.
Бабуся сідає.
Сам навколо погляда,
Чи не скажуть часом:

Учень 6 (тихенько)

Молодчина наш Івась,
Він культурний, чемний…
Наш Івась у перший клас
Ходить недаремно!

Вчитель

Та ніхто його чомусь
Похвалить не хоче,
І тоді він до бабусі,
Нахиливсь, шепоче.

Івась

Ну, здається, вже у вас
Відпочили ніжки?
Встаньте, сходити вам час…
Я посиджу трішки.

Вчитель

Що ми можемо сказати про Івасика?

Чому його не можна назвати ввічливою людиною?

Фея 4

Хто танцює гарно, дітки?
— Я, — Мишко озвався швидко.
— А найкраще хто співає?
— Я, — він руку підіймає.
— А найбільший хто хвалько?
Діти крикнули: — Мишко!

Хлопчики співають «Пісеньку Хвалька» (слова В. Татаринова, музика В Кікти).

За крок од левів я ходив —
І крапельки не страшно.
А ви могли б,
А ви змогли б
Ходить ось так відважно?

Там носоріг підставив бік,
Погладжу я «дитинку».
А ви змогли б
Про лютий ріг
Забуть хоч на хвилинку?

Шипить змія — сміюся я.
Бо я такий хоробрий!
А ви змогли б
Ось так, як я,
Сміятись в очі кобрі.

Один пішов я в зоопарк,
Без мами і без друзів.
А ви змогли б,
А ви змогли б
Таким ось бути мужнім?

Фея 5

Спробуємо визначити, як ви знаєте правила чемності. Для цього пограємо в гру.

«Чемно — нечемно».

Якщо чемно — плескайте в долоні двічі, нечемно — один раз.

Привітатися під час зустрічі…

Штовхнути й не вибачитися…

Допомогти підвестися, підняти річ, що впала…

Придбати квитки в транспорті…

Не поступитися місцем в транспорті…

Бути скромним…

Чарівниця

До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі, їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,
Запам’ятать неважко,
Маленькі ключики твої —
«Спасибі» і «Будь ласка!».

Я побачила, що ви знаєте багато «чарівних» слів. А зараз нам пора їхати далі.

2 зупинка: «Допомога людям».

Фея 1

А я не вірю, що всі діти тут ввічливі і чемні! Вони напевно, як ця дівчинка Іринка.

Заходять Іринка й Мама.

Мамо, вчителька нам сказала, аби ми допомагали вдома!

Так я сьогодні помила посуд, замела підлогу, сходила до крамниці по хліб та молоко.

Мама

А наступного дня я допомоги чомусь не дочекалася, довелось нагадати.

(Звертається до Іринки)

Допоможи мені, доню.

Іринка

А сьогодні нам вчителька нічого не казала.

Мама розводить руками, бере Іринку за руку і йде зі сцени.

Фея 2

Ви такі ж як ця дівчинка. Так або ні?

Фея 2 проводить гру.

«Так або ні»

Ви вдома мамі допомагаєте?
Ліжко зранку застеляєте?
Посуд миєте?
Чашки б’єте?
Ви стареньких поважаєте?
А маленьких доглядаєте?
І в сніг перекидаєте?

Учень 1

От би відкрить зоопарк у квартирі!
Мамі тоді помагатимуть звірі.
Вчена плямиста жирафа
Витре пилюку на шафах. (Показує)

Учень 2

А кенгуру, ледь зажевріє ранок,
Прийде з базару, зготує сніданок,
Всіх нагодує, посуд помиє,
Ґудзик мені до сорочки пришиє.

Учень 3

Не треба до пральні білизни здавати —
Мамі білизну єнот буде прати.
Знаю: охочі єноти
До отакої роботи.

Учень 1

Вивчу папугу я — слово тверде,—
Щоб замість мами цілісінький день
Мені зауваги робила,
Бо в мами немає вже сили.

Учень 4

Ех! Кенгуру я не буду чекати,
Не буду просити жирафу —
Сам витру пилюку на шафах.

Всі учні (разом)

Бо від сьогодні в нашій квартирі
Я помагатиму мамі — не звірі!

Чарівниця

3 зупинка: «Гості».

Чарівниця

Наш український народ дуже гостинний, як ще говорять «хлібосольний». Гість до хати — то сімейна радість. З гостями приходить розрада, пісні, веселий настрій. Але…

Фея 3

Якщо друг позвав у гості,
То біжи мерщій!
Не чекаючи запрошень,
Скоріш сідай за стіл.

Так?

Заходить Бабуся. Назустріч їй вибігають Тимко й Ганнуся.

Бабуся

Де ви були, Тимку й Ганнусю?
Я виглядаю вас давно!

Тимко

В сусідки. Там ішло, бабусю,
По телевізору кіно.

Бабуся

А ви не заважали їй,
Сусідці нашій дорогій?

Ганнуся

Ні. Тьотя Жанна так зраділа,
Немов ми їх — рідня якась,
І цілий вечір шепотіла:
«Не вистачало тільки вас!».

Бабуся з дітьми йде зі сцени. Назустріч їм вибігають Капость і Нахаба. Вони хапають Тимка та Ганнусю за руки. Повертають їх на середину сцени й навчають.

Нахаба

Якщо в друга іменини,
Ти не гай ані хвилини!
Завітай до нього вранці,
Ввімкни музику для танців.

Капость

Ще й пісні горлай щосили,
Щоб скоріше стіл накрили.
Подарунок лишай вдома —
Треба він тобі самому.

Нахаба

За один обід не варто
Подарунок віддавати:
Загрібай цукерки в жмені
І ховай їх у кишені.

Капость

Торт хапай двома руками,
Їж великими шматками.
Після торту руку жирну
Витри краєм скатертини.

Нахаба

А коли ступнеш на ґанок,
Скажи: «Стіл був препоганий!».
Стане соромно родині —
Особливо господині.

Капость

І тоді матуся вдруге
Іменини зробить другу.

Чарівниця проганяє Капость і Нахабу. А до Ганнусі й Тимка доторкується чарівною паличкою.

Фея 4

Щоб переконатися, чи подіяли чари на Ганнусю та Тимка, поміркуємо, як діяти в таких ситуаціях?

(Звертається до Тимка)

Ти прийшов до товариша, а двері відчинила його мама. Що ти їй скажеш?

Тимко

Доброго дня. Скажіть, будь ласка, чи вдома зараз Петрик?

Фея 4

(Звертається до Ганнусі)

Як ти подякуєш за гостину?

Ганнуся

Велике Вам спасибі, все було дуже смачним.

Фея 4

(Звертається до Тимка)

Тебе запросили на день народження, а ти захворів. Як ти вчиниш?

Тимко

Зателефоную та вибачусь, пояснивши ситуацію.

Фея 4

Отже, Чарівниця зробила вас ввічливими. Біжить вибачиться перед тіткою Жанною.

Діти виходять.

Чарівниця

І ось остання наша зупинка — «Доброта».

Учень 5

Ти добро лиш твори повсюди,
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почистить криницю.

Волю дай. Нагодуй пташину,
Приласкай і навчи дитину!
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!

Діти співають пісню «Якщо добрий ти»
(музика Б. Савельєва, слова А. Хайта).

Добрим бути просто чи не просто?
Не залежить це від зросту.
І дитина робить добру справу,
Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш — пошануєш.
Силу для добра в душі відчуєш.
І закрутиться земля скоріше,
Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,
Доброта від холоду зігріє.
І якщо вона як сонце світить,
То радіють і дорослі, й діти.

Чарівниця

Молодці! Ніщо не дістається нам так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість. Ознакою ж доброзичливості є щира посмішка. Посмішкою дякують, нагороджують. Добра посмішка — символ людяності та згоди.

Чарівниця

Від рідної хати дитину
Веде у широкий світ
Ота єдина стежина,
Що дарує красу і цвіт.

Іди по тій стежці, дитино,
Даруй любов і тепло,
І пам’ятай, ти — Людина!
Вчись, думай, твори добро.

Фея 5

Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде
Завтра на цій Землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші любитимуть люди —
Добрі, ласкаві чи злі…

Чарівниця

Ось ми й побували з вами у країні Ввічливості. А жителями її можете бути ви всі. Лише дуже прошу вас, залишайтесь завжди чемною людиною, людиною з Великої букви!

Фея 6

Є різні слова:
Є привітні, приємні,
Є щирі, хороші,
Є просто пусті.

Фея 1

Є злі і недобрі,
Брудні і нікчемні,
Такі, що з неробства
Що-небудь верзти.

Чарівниця

Ви з слів, тільки прошу,
Ніколи, ніколи
Не здумайте клеїти
Бруд і сміття,
Бо люди хороші
У слові хорошім
Збудують культурне
И хороше життя!

Діти співають «Пісеньку дітей»
(слова Т. Лисенко, музика А. Філіпенка).

Ми вам вірші розказали,
Пісеньку співаєм,
Бути чемними завжди —
Щиро всі бажаєм.

Приспів:

Не сваріться і не бийтесь,
Будьте лагідні завжди.
Лиш дружіть та гарно грайтесь,
Буде шана вам тоді.

Мийте руки часто з милом,
Не кажіть жахливих слів,
То у грудні під подушку
Буде вам з небес сюрприз.

Приспів.

Виховні заходи в школі