Сценарій зустрічі «Подорож Україною»

Сценарій зустрічі «Подорож Україною»Дійові особи:

Українка — дівчинка в українському костюмі з хусткою, зав’язаною як у заміжніх жінок-українок.

Українець — хлопчик у костюмі українського селянина.

Козак-отаман — одягнений як отаман з козацькою булавою в руках.

Верба — дівчинка в зеленій сукні з вербовим віночком на голові.

Вишня — дівчинка у червоній сукні з коміром, зробленим у вигляді вишневого листя.

Ведучий 1 — у блакитному вбранні.

Ведучий 2 — у жовтому вбранні.

Дівчата — у вінках, вишиваних сорочках та плахтах.

Учні

Козаки

Збоку на сцені стоїть трибуна, за якою двоє Ведучих. Заходять учні та співають пісню «Що таке Батьківщина». Проспівавши, ідуть на 2-й план сцени, натомість з’являються Українка, Українець та Козак-отаман.

«Що таке Батьківщина»
музика В. Таловирі, слова А. Костецького.

Знаєш ти, що таке Батьківщина?
Батьківщина — це ліс осінній,
Це домівка твоя і школа,
І гаряче сонячне коло.

Українка

Сходи свій край,
Красу пізнай,
Велику і чудову,
Річок блакитний хвилеграй,
Лісів пташину мову!

Українець

Шумить степів
Безмежна шир
У золоті пшениці.
Шумлять зелені звори гір
У сяйві блискавці.

Козак-отаман

Гуде прибій,
Гудуть бори,
Гудуть гучні турбіни.
В обійми, сонечко, бери
Простори Батьківщини!

Співають пісню «Славних предків земля»
(Слова і музика Л. Варваровської).

Рідна Україна, в мене ти єдина,
Мова солов’їна у твоїх пісень.
Ниви і долини, стеляться рівнини,
Міста, села, ріки, простір далечінь,
Міста, села, ріки, простір далечінь.

З твого коріння сходить сива днина,
Скіфськії народи — пращури твої.
На твоїх просторах бився з ними ворог,
Скіфськії кургани — пам’ять давнини,
Скіфськії кургани — пам’ять давнини.

На такій славетній живемо землі ми,
І чтимо історію славних козаків.
Хай живе і квітне вільна Україна,
Незалежна та багата в мріях земляків,
Незалежна та багата в мріях земляків.

Ведучий 1

Рідний край! Дорога серцю земля батьків та прадідів наших. Оспівані в піснях народних безмежні степи, зелені ліси й долини, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще за це миле серцю привілля? Хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?

Ведучий 2

Що таке Батьківщина?
Під віконцем — калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями — хата.

Ведучий 1

Під вербою — криниця,
В чистім полі — пшениця,
Серед луку — лелека
І діброва далека.

Учень 1

Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна.

Учень 2

Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Ти і взимку найтепліша —
Наша отча сторона.

Українка

Звідки ти взялася, Україно-ненько?
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, з соловейка, що на ній співає?
Може, із калини, що у полі квітне?
А можливо, з тебе, моя мама рідна.

Ведучий 2

У кожного народу є слова, що можуть зникнути лише тоді, коли зникне сам народ, який створив це слово. До таких належить прекрасне й просте слово — Батьківщина. «Воно вічне, як вічний народ», — ці слова належать поету Василю Симоненко. Так що таке Батьківщина?

Заходять дівчата.

Дівчина 1

Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

Дівчина 2

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

Дівчина 3

Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний край, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.

Дівчата співають пісню «Чорнобривці».

Чорнобривці насіяла мати
У моїм світанковім гаю.
Та й навчила веснянки співати
Про щасливу долю свою.

Приспів:

Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.

Заходять козаки з шаблями при боці.

Козак 1

Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і воду.
В годину щасливу і в радісну мить,
Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

Козак 3

Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками,
Любіть Україну всім серцем своїм,
І всіма своїми ділами.

Ведучий 1

Ми вже багато знаємо про нашу Батьківщину. І сьогодні у нас з вами буде багато конкурсів, які допоможуть нам розширити знання про нашу рідну Україну.

Ведучий проводить конкурси-ігри.

Кросворд «Символи України»

Учень вивішує на опору заздалегідь підготований і незаповнений кросворд.

Ведучий 1

Перше слово в цьому кросворді означає дерево — національний символ України. Його гілочки освячують у церкві та зберігають як засіб від злих сил.

З’являється на сцені Верба.

Верба

Верба — одне з найпоширеніших дерев в Україні. Наші пращури вважали вербу священним деревом. Вона була символом і оберегом родинного вогнища. Під час буревіїв проти вітру кидали вербову гілку — вона зупинить бурю, вбереже від лиха.

Ведучий 2

Котики-воркотики
Всілися рядком.
Поїть сонце котиків
Теплим молоком.

Котики-воркотики
В мене на вікні.
Котики-воркотики
Гості весняні.

Не глядить на котиків
Лиш вусатий кіт.
Мабуть, зна, що котики —
Це вербовий цвіт.

Верба співає українську народну пісню «Ой вербо, вербо».

Ой вербо, вербо кучерява!
Хто тобі, вербо, кучері звив?
Хто тобі, вербо, кучері звив?
Хто тобі, вербо, корінь обмив?

Звила кучері густа лоза,
Обмила корінь бистра вода.
Соловеєчки: «Тьох-тьох-тьох!»,
А в мене сльози, як той горох.
А зозуленька: «Ку-ку, ку-ку!»
За що ж я терплю таку муку»?

Ведучий 1

Друге слово в нашому кросворді — це кущ, оспіваний в українських народних піснях як символ дівочої краси.

Ведучий 2

Не ламай калину коло хати,
Бо вона заплаче, наче мати.
І впадуть на трави шовкові
Серця сльози колискові.

Дівчата, взявшись за руки, ідуть колом і співають пісню «У полі калина».

У полі калина, у полі червона
Хорошенько цвіте.
Ой, роду наш прекрасний,
Роду наш красний,
Не цураймося, признаваймося,
Бо багато нас є!

Що перший цвіточок —
То рідний батенько,
Хорошенько цвіте.

А другий цвіточок —
То рідна ненька,
Хорошо цвіте.

А третій цвіточок —
Рідна сторононька,
Хорошо цвіте.

Ведучий 1

Третє слово — національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя.

Виходять українець та українка з хлібом на рушнику.

Українець

Хліб і рушник — це людські символи. Хліб на вишитому рушникові — то є ознака гостинності українського народу.

Українка

На рушник розшитий
Хліб кладемо з сіллю,
Щоб легкі дороги
Славили Вкраїну.

Щоб у нашій праці
І в гучнім весіллі
Шанували в світі
Над усе людину.

Співають пісню «Рідна мати моя»
(Музика П. Майбороди, слова А. Малишка).

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушникові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушникові оживе все знайоме до болю,
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Ведучий 2

Четверте слово означає національний символ, який дівчата одягають на голови в свята.

Дівчина 1

Йдуть дівоньки в садочок,
Зів’ють собі віночок
З рутоньки, з м’ятоньки,
З хрещатого барвіночку,
З запашного василечку.

Ведучий 1

П’яте слово з кросворду — це плодове дерево, що є символом України.

Вишня

Багато пісень та легенд склав народ про вишню. Одна з легенд розповідає, як на нашу землю напали вороги. Одна сім’я стала на захист свого будинку, всі загинули, але доньку мати встигла заховати. Коли вороги пішли, донька вийшла зі схованки й поховала в саду матір. І виросло на тому місці деревце. З’явилися на ньому червоні ягоди. З’їла донька одну ягідку та заснула. І сниться їй, мати шепоче до неї: «Видиш доню, видишь ня? Вишня?». І з того часу назвали дерево вишнею.

Вишня співає пісню «Мамина вишня»
(Музика А. Пашкевича, слова Д. Луценка).

Ведучий 2 записує у вивішений кросворд відгадані слова.

Знову наснилось дитинство,
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна,
Там, за селом, проводжала
Долю мою молоду…

Щедро мені щебетала
Мамина вишня в саду.
Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна,
Наче священна молитва,
З рідного краю луна.

Та не порадує літо
Душу мою молоду…
Плаче тепер білим цвітом
Мамина вишня в саду.

Ведучий 2

А які державні символи України ви знаєте?

Ведучий 1

Що являє собою прапор України?

Учень 1

Синьо-жовтий, синє — небо, жовте — хліб, колосся.

Ведучий 2

Що являє собою Герб України?

Учень 2

На блакитному полі — золотий тризуб.

Ведучий 2

«Видатні українці» (показує портрети видатних письменників) Назвіть прізвище цієї людини. (Шевченко) Ім’я, по батькові. (Тарас Григорович) Назвіть прізвище, ім’я цієї жінки. (Леся Українка)

Козаки (разом)

Ой, заграйте, музики,
В мене нові черевики.
Танцювати я мастак
Український наш «Гопак».

Чом ви, хлопці, стоїте —
Танцювати не йдете?
Ви ж до танців беручкі!
Нумо, вдарим в каблучки!

Грає запальна українська музика, учні танцюють.

Після цього конкурсу Ведучі роздають подарунки найбільш активним учасникам конкурсів-ігор.

Ведучий 1

Отже, діти, Батьківщина — це наш рідний край. Це земля, на якій народилися ми, наші батьки, де поховані наші предки. Батьківщина — це найдорожче, найсвітліше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо й шануємо своїм серцем.

Учень 3

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі та світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Всіх нас просвіти,
В чистій любові до краю
Ти нас, Боже, зрости.

Учень 4

Молимось, Боже Єдиний,
Нашу Вкраїну храни.
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.

Учень 5

Дай йому волю,
Дай йому долю,
Дай доброго світла,
Щастя дай, Боже, народу
І многії, многії літа.

Учень 6

Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Діти співають пісню «Я вірю в майбутнє твоє, Україно!»
(слова В. Парфьонова, музика В. Карасьова).

Я хочу, щоб сонце світило ласкаве,
Купало обличчя у водах Дніпра,
Буяли шовкові, уквітчані трави
І мирно вставала щоранку земля, (двічі)

Я хочу, щоб піснею ранок стрічали
Багаті поля і зелені гаї,
Щоб з вірою завжди до нас повертали
І щастя на крилах несли солов’ї, (двічі)

«Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!» —
Говорять сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас — найкраща, бо ти в нас — єдина,
Немає другої такої землі! (двічі)

Спускається занавіс.

Виховні заходи в школі