Сценарій патріотичного виховного заходу Державні символи України

Сценарій патріотичного виховного заходу Державні символи УкраїниВиховний захід за цим сценарієм можна провести в школі напередодні Дня Конституції (28 червня), Дня проголошення Декларації про Державний суверенітет України (16 липня) або Дня незалежності (24 серпня). Розрахований на учнів молодших і середніх класів.

Дійові особи

  • Ведучий — учитель української мови та літератури
  • Учні-читці (12 осіб)

Захід проводиться у святково прибраному актовому залі.

Сцену оформлено за допомогою зображень Прапора, Державного Герба України, а також плаката зі словами Державного Гімну. Над входом у залу висить вишитий рушник. Рушниками також можна прикрасити стіни актового залу.

Організатори заздалегідь готують невеликі призи для переможців вікторини.

На сцені висить плакат із текстом:

Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Конституція України, ст. 20

Хід виховного заходу

На сцену виходить ведучий.

Ведучий

Любі учні! Шановні вчителі й гості нашого свята! Ми раді вітати вас у нашій гостинній залі.

Україна! Перед нами постають безкраї пшеничні лани, блакитне небо, могутня річка Дніпро, перші князі Київської Русі, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, науковець і політичний діяч Української Народної Республіки Михайло Грушевський.

На сцену виходить 1-й учень-читець.

1-й учень

Україно! Не звірити й віками
Вроду твою журавлину.
Не збезлистити навіть снігами
Мову твою тополину.

Україно! Не стань сиротою при дітях,
Ти благовіст мій і воля.
Скільки надій в твоїх веснах розлито,
Скільки журби в твоїй долі!

Все, що в серці несу, —
У твоїх я дістала глибинах,
Ти мені і любов, і пісенність як ненька дала.

Я живу і співаю,
Бо живе і співає Вкраїна,
Бо припала вустами
До дзвінкого твого джерела.

Ведучий

Архаїчні культурні образи народної символіки навіяно саме чарівною природою нашої Батьківщини. Історію, яка століттями творилася на наших землях, увібрала в себе українська земля. У кожного народу своя дорога до щастя, самовизначення, свій шлях розвитку. Для українського народу він був довгим і тернистим.

1-й учень

Тарас Григорович Шевченко плекав ніжне, глибоке, часом сповнене гіркої туги почуття до Батьківщини. Він писав:

Україно! Україно! Серце моє, ненько.
Як згадаю твою долю, заплаче серденько.

Ведучий

Сьогодні, дорогі друзі, ми поведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини. І нехай тему нашої розмови підкажуть рядки вірша української поетеси Ліни Костенко.

На сцену виходить 2-й учень.

2-й учень

Буває, часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси —
Усе так гарно, чисто, незрадливо,
Усе є — дорога, явори,
Усе моє — все зветься Україна…

Ведучий

Отже, зустріч у нашій світлиці буде присвячено них символів.

А розпочнемо ми наше свято урочисто: Державним Гімном «Ще не вмерли України.». Тому всіх присутніх прошу встати.

Звучить Гімн України. Глядачі встають.

Ведучий

Прошу всіх сідати. А проведемо ми нашу зустріч у вигляді усного журналу. Сторінка перша: «Що таке Батьківщина?» Діти, а що ж таке, на вашу думку, Батьківщина?

1-й учень

Я усім серцем погоджуюсь із Петром Бондарчуком, який так оспівував рідну землю:

Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата,
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця.
Серед лугу лелека
І діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.

2-й учень

Пригадуючи вірші Дмитра Павличка, я хочу сказати так:

Де зелені хмари яворів
Зупинили неба синій став,
На стежині сонце я зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,
Всі долини і гірські шпилі,
Де ж найбільший на землі народ?
Де найкраще місце на землі?
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.
Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай, дитино, й пам’ятай:
Батьківщина — то найкращий край!

1-й та 2-й учні залишають сцену.

Ведучий

Дякую вам, … (називає імена учнів)! Дійсно, ці натхненні слова ємко та повно описують усю палітру почуттів людини, яка любить свою Батьківщину, незалежно від того, громадянином якої держави вона є. Цю думку виразив Микола Чернявський.

На сцену виходить 3-й учень.

3-й учень

У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не питай,
Рідніше нам своя святиня,
Аніж земний в чужині рай.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини.

Ведучий

Отже, друзі, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, де ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки. Для когось це кипуче енергійне місто, для іншого — миле своєю неспішністю село. Можливо, під вашими вікнами шумить прибій або височать гори, за порогом розкинувся степ чи стоїть віковічний ліс. Але об’єднує всіх одне — наша рідна земля, Україна. Країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, у якій живуть мудрі й талановиті люди. Любімо і шануймо все найдорожче і найрідніше для нас. Наша держава має героїчну історію. Це історія мужнього народу, який віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі могили посеред степу, обеліски та прекрасна, на весь світ славетна народна пісня.

На сцену виходить 4-й учень-читець, розгортає свиток і починає читати.

4-й учень

24 серпня 1991 року сесія Верховної Ради Української Соціалістичної Республіки прийняла Постанову про проголошення України незалежною демократичною державою і затвердила Акт проголошення незалежності України. Із відродженням державності відродились і державні символи: Гімн, Прапор і Герб, які уособлюють історію України та її сутність.

4-й учень згортає свиток і кланяється.

3-й і 4-й учні залишають сцену.

Ведучий

А зараз ми переходимо до другої сторінки нашого журналу — «Наші символи». Кожна країна світу має свої символи. Але що вони собою являють? Що до них може належати?

На сцену виходить 5-й учень.

5-й учень

Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її побут, традиції, господарювання, історичне минуле, а також прагнення і надії народу.

Ведучий

А що ми відносимо до Державних символів нашої країни?

5-й учень

Символами України є Гімн, Герб і Прапор.

На сцену виходить 6-й учень.

Ведучий

У статті 20 (розділ І) Конституції про це саме і написано. Цей факт став законодавчо підтвердженим 28 червня 1996 року о 9 год. 19 хв., коли було прийнято Конституцію України. Тепер давайте з’ясуємо, що означають ці символи. Чи можете ви розказати про це?

6-й учень

Гімн — це велична пісня, яка виконується у державі під час усіх урочистих подій.

Ведучий

Дійсно, це так. Гімн, тобто похвальна пісня, як держаний атрибут усталився пізніше від герба і прапора. Первісно, у період світового розквіту монархій, молитва за правлячого короля або царя поступово перетворювалася на ний Гімн. В Україні в різний час побутували декілька пісень, які претендували на звання «національний гімн». Це і «Заповіт» Шевченка, і Франкові «Вічний революціонер» та «Не пора». Виокремлювався український церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» на слова Кониського.

6-й учень

Сучасний Гімн України — це мелодія українського композитора ХІХ століття Михайла Вербицького й вірш «Ще не вмерла Україна» Павла Чубинського. Слова цього твору написав 1863 року відомий український поет, етнограф, фольклорист Павло Чубинський. Одне з його перших виконань перед усім світом відбулося на Олімпійських Іграх у Барселоні.

Ведучий

Дякую вам, … (називає імена учнів), ваші розповіді справді дуже пізнавальні.

5-й і 6-й учні йдуть зі сцени.

Наперед виходять 7-й і 8-й учні.

Ведучий

А хто з вас може надати визначення поняттю «герб»?

7-й учень

Герб — це розпізнавальний знак держави.

8-й учень

Слово «герб», що в перекладі з німецької означає «спадщина», на Русі з’явилося у ХІV ст. Герб — символ, знак держави, міста, області. Його зображують на державних прапорах, печатках, офіційних документах, державних спорудах, монетах, купюрах, поштових марках. Він свідчить про належність до певної країни, області, міста. Створити герб — це дуже непроста справа. Є така наука — геральдика, яка містить правила створення гербів. Перше правило таке: герби можуть бути різними за формою — трикутними або чотирикутними, квадратними або овальними, з різними візерунками й вишуканими віньєтками. Друге правило: герби можуть мати різні кольори. Це можуть бути символічні кольори країн, місцин або кольори з традиційними значеннями: пурпурний символізує хоробрість; блакитний — вірність, чесність; зелений — волю; чорний — сміливість; червоний — пристрасть. Третє правило: на гербі можна зображувати тварин, рослини, геометричні фігури, елементи неживої природи, міфічні образи.

Ведуча

Справді. Зверніть увагу на Великий Герб України. Він складається з трьох основних частин: Тризуба, Герба Війська Запорізького (праворуч) і Герба Королівства Галичини і Лодомерії (ліворуч). Таким чином символічно відображено соборність України, тобто Тризуб об’єднує і Захід в образі Галицького Лева, і Схід, утілений Козаком-Запорожцем. Тризуб принципово симетричний, у той час як Лев і Козак розгорнуті обличчями один до одного, що означає подолання протиріч і єдність.

А що символізує Прапор?

7-й учень

Прапор — це полотнище певного кольору або поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держала чи шнура. Він є офіційною емблемою, символом суверенітету.

8-й учень

Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки — тризуби або двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання.

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі й гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Це прапор миролюбства.

7-й учень

Синьо-жовті поєднання у Прапорі отримали логічне тлумачення як національні кольори українського народу у ХІХ — на початку ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий — стиглі пшеничні лани як символ достатку.

Ведучий

Про сьогочасний Державний Прапор в Конституції нашої держави сказано так: «Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів». Дослідникам історії України відомо, що ці два кольори — синій і жовтий — були стяговими ще за часів Київської держави і використовувалися від прийняття християнства.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 р. в міській ратуші міста Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор (тобто жовта смуга вгорі, а блакитна — внизу).

22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила закон про Державний Прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор як символ Української Народної Республіки.

8-й учень

Варто акцентувати увагу на порядку розташування кольорів, оскільки тривалий час українські історики та геральдики не могли зійтися на думці, який колір розміщувати вгорі, а який — унизу.

7-й і 8-й учні-читці залишають сцену.

Наперед виходять 9-й і 10-й учні.

Ведучий

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом Західноукраїнської Народної Республіки. Відтак можна вважати, що історія сучасного Державного прапора України починається з листопада 1918 р.

За часів радянської влади символіка українського прапора (як і знак тризуба) знаходилася під забороною, а будь-які прояви й відображення незалежності переслідувалися владою. Традицію державної символіки в поєднанні синього і жовтого кольорів було відновлено лише в незалежній

9-й учень

24 серпня 1991 р. відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор. На політичній карті світу з’явилася нова незалежна суверенна держава Україна. Їй необхідно було набути всіх атрибутів державності, які належить мати члену Організації Об’єднаних Націй. Без цього неможливо стати рівноправним суб’єктом світового співтовариства. І 28 січня 1992 р. сесія Верховної Ради України прийняла постанову «Про Державний Прапор України». Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

10-й учень. На вшанування багатовікової історії державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено «День Державного Прапора», який відзначається щорічно з 23 серпня 2004 р.

Гідність прапора захищається як у самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний вираз зневаги до Державного Прапора України є злочином.

Ведучий

Кожен народ з повагою ставиться до своїх символів. Прапор і Герб є нашими святинями, тому їх слід шанувати і берегти. Під час виконання Гімну всі повинні стояти. Пам’ятайте це завжди і шануйте наші святині.

9-й учень

Наш Герб — тризуб.
Це воля, слава, сила.
Наш Герб — тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню несемо ми людям.

10-й учень

Слова палкі, мелодія врочиста:
Державний Гімн ми знаємо усі,
Для кожного села, містечка, міста
Це клич один з мільйонів голосів.
Це клятва, заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.

9-й учень

Прапор — це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм
Синє небо, жовте жито.
Прапор свій оберігаєм —
Він — святиня — знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дружні і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.

9-й і 10-й учні залишають сцену. Наперед виходять 11-й і 12-й учні-читці.

Ведучий

Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних установах України. Він здіймається на усіма посольствами нашої держави, в багатьох країнах світу, під ним ходять у моря-океани українські пароплави. Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на п’єдестал пошани піднімаються українські спортсмени, що ми і могли спостерігати нещодавно під час Олімпіади. Гордо розвивається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу: «Є у світі Україна!»

11-й учень

«Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадує, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною… весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть і усі соловейки защебечуть. Скільки соловейків тоді щебече — і злічити, здається, не можна». Так писала Марко Вовчок у своєму творі «Кармелюк» про рідну землю. А чи добре ви, друзі, знаєте Батьківщину? Це перевірить наша вікторина.

Запитання по черзі зачитують ведучий та 11-й і 12-й учні-читці. Ті з глядачів, хто правильно відповів на запитання, отримують невеликі призи.

Запитання для вікторини

Як називається східна частина України? (Слобожанщина.)

Як називається край, де мешкають поліщуки? (Полісся.)

Який регіон України є батьківщиною Лесі Українки? (Волинь.)

Як у народі називають Карпатський край? (Гуцульщина.)

Яка подія, що відбувається щорічно вже кілька століть, прославила Полтавщину? (Сорочинський ярмарок.)

Як називають лелеку в різних регіонах України? (Журавель, веселик, бусол, чорногуз.)

Які страви української кухні різних регіонів ви знаєте? (Борщ, куліш, мамалига, вареники, галушки, голубці, бринза.)

Які дерева й рослини, оспівані народною творчістю різних регіонів України, символізують нашу країну й народ? (Калина, вишня, барвінок, чорнобривці, рута.)

Ведучий

Окрім великої Батьківщини, у кожної людини є і мала Батьківщина. Ми маємо пишатися своїм містом (селом), яке розквітає в нас майже на очах.

Учні-читці коротко розповідають про цікавинки рідного краю і міста.

Ведучий

А зараз я вам пропоную висловити свої побажання нашій державі, щоб вона стала, на вашу думку, ще кращою, і нам жилося в ній дуже щасливо.

11-й учень

Під синім небом України
Зазолотилися жита,
У чуйнім серці воєдино
З’єдналася палітра та.

Бо це дано нам споконвіку —
Від пращурів нива ясна —
Душею, що не любить крику,
Єднати землю й небеса.

Ведучий

Дорогі друзі! Ви — майбутнє України. Тож своїми знаннями, здобутками підносьте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю так, як заповідав великий Тарас, бережіть волю й незалежність поважайте свій народ і його мелодійну мову. Шануймо і свою гідність, і шановані будемо іншими. Нехай щоденним вашим гаслом будуть слова…

12-й учень

Ми всі — діти українські,
Український славний рід.
Дбаєм, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна мова, рідна віра,
Рідний край наш над усе.

Звучить спокійна народна пісня.

Ведучий

Закінчити нашу зустріч мені хочеться словами Степана Литвина, які було покладено на музику.

Прихилюсь я до тебе уклінно,
Побажаю і щастя, й добра.
Тільки вірю: не вмреш,
Бо співочий народ не вмира.

Переміниться світу будова,
І сягне у космічну блакить.
Рідна мова моя кольорова
На далекі зірки полетить.

Захід закінчується.

Виховні заходи в школі

Шкільні заходи і свята