Сценарій розважальної зустрічі в школі для вивчення народних традицій Дні тижня

Сценарій розважальної зустрічі в школі для вивчення народних традицій Дні тижня
Фрагмент картини В.Д.Орловського Жнива в Україні

Сценарій зустрічі призначений для вивчення українських народних традицій, пов’язаних з днями тижня. Розрахований на учнів молодших і середніх класів школи.

Під час проведення розважального заходу ведучі можуть використати добірку українських народних прислів’їв та приказок, пов’язаних із днями тижня.

Для проведення зустрічі знадобляться:

  • аудіозаписи української народної музики;
  • вишиті рушники;
  • вінки із сухих або штучних квітів;
  • кольорові стрічки;
  • предмети народного господарства (посуд, хатнє начиння, витвори народного мистецтва).

Дійові особи

  • 1-й ведучий
  • 2-й ведучий
  • Учні-читці (вісім осіб)
  • Фольклорний гурт учнів
  • Танцювальний гурт учнів

Захід відбувається в шкільній бібліотеці. Приміщення прикрашене в національному українському стилі: вишитими рушниками, вінками із сухих квітів, кольоровими стрічками. Угорі на видному місці прилаштовано плакат із назвою заходу. Уздовж стіни розміщено виставку предметів народного господарства.

Хід зустрічі

Звучить спокійна народна українська музика. До залу входять ведучі.

1-й ведучий

Доброго дня, шановні гості!

2-й ведучий

Вітаємо вас і запрошуємо на щиру розмову.

1-й ведучий

А присвячена вона, як ви, мабуть, уже здогадалися, традиціям нашого народу, що пов’язані з днями тижня.

До залу входить учень-читець.

1-й учень

На світі можна втратити багато!
Найбільша втрата — пам’ять поколінь.
Це для народу рівнозначно страті.
Минуле невіддільне, наче тінь.

1-й ведучий

Дійсно, не може існувати народ, який загубив своє коріння, забув про традиції своїх пращурів.

2-й ведучий

Багатий наш народ на свята, з якими тісно пов’язані й селянська праця, і родинне життя, і зміни пір року. Усі вони сповнені чарівною поезією народної мудрості, красою обрядів та глибокою філософією звичаїв. Але що нам відомо про буденні звичаї, яких дотримувався наш народ протягом тижня?

1-й ведучий

От саме про це і піде наша розповідь.

До залу вбігає танцювальний гурт, виконує веселий український народний танець.

2-й ведучий

Деякі історики вважають, що в дохристиянські часи наші пращури визначали дні тижня за іменами слов’янських язичницьких богів: Хорошдень, Велесдень, Купальдень, Яродень, Перундень та Ладодень. На жаль, більш детальних свідчень про такий тиждень ми сьогодні не маємо.

1-й ведучий

Аз прийняттям християнства на Русі тижневий відлік набув назви «седмиця», тобто став налічувати сім днів. Так збереглося і до нашого часу. Слово «тиждень» народне й означає «той же день», тобто той, що був сім днів назад. Усі дні тижня також мають своє народне розшифрування:

  • понеділок — перший день по неділі (що приходить за неділею);
  • вівторок — другий (вторинний);
  • середа — середина тижня;
  • четвер і п’ятниця — відповідно четвертий та п’ятий дні;
  • субота — від єврейського слова «шаббат» — «нетрудовий день»;
  • неділя — «нема діла».

За народною уявою, кожен день мав, так би мовити, своє обличчя, тобто тиждень поділявся на «чоловічі» та «жіночі» дні. Ними наші прадіди визначали, коли і яку роботу слід починати, коли відпочивати, яких традицій дотримуватись.

2-й ведучий

Про дні тижня створено чимало приказок, прислів’їв та пісень, сповнених народним гумором.

До залу входить фольклорний гурт учнів, співає жартівливу народну пісню «Ти ж мене підманула».

1-й ведучий

Отже, давайте дізнаємось, що означали в народі дні тижня.

Наперед виходять учні-читці.

2-й учень

Здавна повелося, що перший день тижня — несприятливий, важкий. Скоріше за все, таку вдачу він має через те, що саме з нього починаються всі визначні пости: Петрівський, Спасівський, Пилипівський та Великий. «У понеділок роботи не розпочинай». У цей день намагалися утриматись від того, щоб розпочати будь-яку важливу справу, вважали за великий гріх одягатися в нову сорочку. Молодиці в понеділок влаштовували собі посиденьки — так звані понеділкування, залишивши хатні справи на чоловіка або свекруху.

3-й учень

А от «у вівторок — початків сорок», — каже відоме прислів’я. За народним віруванням, вівторок сприяє будь-якій справі. Тому в цей день селяни розпочинали весняну оранку, сіяли, влаштовували косовицю та приступали до збирання врожаю. З вівторком пов’язана й народна медицина. Вважалося, що заготовляти цілющі трави можна лише в «легкі» дні: вівторок, середу та суботу. А от останній перед Різдвом вівторок належить до обрядових днів. У народі його називали «обливальним». Рано-вранці дівчата брали свячену воду й бризкали одна одну — «щоб гарною бути».

4-й учень

Мабуть, ви чули таке прислів’я: «Добрі ви гості, та в середу трапились». Сьогодні воно означає, що господарі не чекали на гостей і не можуть їх добре пригостити. Але чому саме із середою пов’язують цей вислів? Тому, що саме середа та п’ятниця вважаються пісними днями, коли не можна вживати скоромну їжу, а в давнину цієї традиції дотримувались дуже суворо. Оскільки цей день пісний, то він вважався несприятливим. У народі в середу вдавалися до певних обмежень: не пряли, не садили городину, нічого не продавали і не позичали, не мили і не чесали волосся. Вважалося, що дівчина, яка заплете в середу косу, зашкодить волоссю — коса не буде рости.

5-й учень

Ознаку того, що четвер є щасливим днем, підтверджує таке прислів’я: «У четвер пішла, то й гриби знайшла». У народі вірили, що багаті люди народжуються саме цього дня, коли можуть здійснитися всі надії та бажання. Вважалося, що і сни, які наснились у ніч з четверга на п’ятницю, також щасливі й обов’язково мають справдитися. А щоб у родині протягом року панували злагода та спокій, щочетверга вся сім’я збиралася на спільний обід. Крім того, четвер вважався сприятливим для підсаджування на яйця курей і гусей, для посівних робіт. «Хто обсіється в четвер, — казали селяни,— у того зерно вродить чисте й багате».

6-й учень

З усіх днів тижня п’ятниця оповита чи не найбільшою кількістю міфологічних вірувань. У народі її уявляли молодицею, котра ходить по хатах і придивляється: хто не постить у цей день і працює, а хто, навпаки, шанує звичай. Звідси і вислів — «П’ятниця-похатниця». Тих, хто не дотримується посту, вона карає. Особливо гнівається п’ятниця на жінок, які прядуть, вишивають і шиють. Вважалося, якщо дівчина цього дня співає, то доля не пошле їй доброго чоловіка: «Хто в п’ятницю скаче, той у неділю плаче».

7-й учень

«Субота — кінчається робота», — казали в народі. Із цим днем також пов’язані певні традиції. У суботу не можна було розпочинати будь-яку важливу роботу, окрім закладання хати, бо «діло довго робитиметься». А от розпочату на тижні справу слід було обов’язково довести до кінця. Віруючі, щоб спокутувати гріхи, в суботу до обіду постили. Цього дня прибирали в хаті, купалися, одягали чисту сорочку. Суботнього вечора, коли в церкві дзвонили дзвони, матері вчили ходити немовлят.

8-й учень

За християнським ученням, цей день присвячений Богові. У цей день годилося лише відпочивати. Як би скрутно не жив селянин, але непорушним було правило: в неділю не братися за будь-яку роботу. Це вважалося великим гріхом. Неділі селяни чекали, як свята. У цей день вони одягали чисту білу сорочку, відвідували друзів та родичів. Недарма ж мовиться: «Як неділя, то й сорочка біла».

Звучить весела українська музика, до залу вбігає танцювальний гурт, виконує народний танець.

Наперед виходять ведучі.

1-й ведучий

От і скінчилася наша зустріч. Сьогодні ми разом із вами доторкнулися до джерел української культури, до старовинних народних традицій.

2-й ведучий

Сподіваємось, що ця зустріч була для вас цікавою і пізнавальною.

До глядачів виходять усі учасники заходу.

Наперед виходять учні-читці.

1-й учень

Я землі цієї паросток зелений.
Я цієї висі крапля дощова.
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава.

2-й учень

Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно, білявко-хатино,
Пізнати тебе мені щастя дано.

Захід закінчується оглядом виставки.

Розважальні заходи в школі

Шкільні заходи і свята