Сценарій святкування Дня Вчителя Щастя тобі, вчителько!

Сценарій святкування Дня Вчителя Дійові особи:

Ведучий

Батько, Мати, Учні — помічники Ведучого.

Двієчники — вбрання у двійках, з портфелів виглядають гірлянди двійок.

Вчителі — гості свята.

На сцені Ведучий, Батько, Мати, Учні.

Святково прибраний зал, на стінах рушники, плакати зі словами:

Учительська праця — святиня свята.

Учителько люба, рідненька матусю.

Учитель — важка, клопітка праця.

Дзвенить шкільний дзвінок.

Учні (хором):

Ми пам’ятаєм той дзвінок веселий,
Що продзвенів нам перший раз,
Коли прийшли ми з квітами до школи,
Свій самий кращий перший клас!

Звучить музика, учні виконують пісню «Шкільні роки»
(музика Д. Кабалевського, слова Е. Долматовського),
діти танцюють вальс.

В перший погожий осінній деньок
Входив несміло я в школу високу,
Перший підручник і перший урок —
Ось як шкільні починаються роки.

Приспів:

Роки зігріті Вітчизною,
З дружбою, з книгою, з піснею,
Швидко минають вони,
Наче години весни!
Ні, не безслідно вони промайнуть!
Знаю, ніколи про них не забудь —
Роки навчання.

Батько

Літо минає. Незабаром повернеться
Радість щемка й тривожна, сподівана мить,
Як по-весняному першого вересня
Знов дітвора на подвір’ї шкільнім зашумить.

Вчителю — друже, невтомний романтику!
Діти квітками здаються тобі неспроста.
Глянь: у дівчаток — метелики-бантики
І пелюстками жевріють рожеві уста.

Мати

Вчителю-друже, ще рано до вирію,
Хоч павутиння нам бабине літо несе…
Учнів нектаром збагачуй — довірою
Й вірою в справу батьків і дідів над усе.

Мусиш подвір’я шкільне їм розсунути
Аж до кордонів країни, що теж мов квітник…
Зі школярами не відаєш суму ти, —
Молодість вічна до тебе приходить від них!

Діти співають пісню «Щасти тобі, вчителько»
(слова Л. Нашти, музика В. Стеценка).

Розквітає вишенька
Під моїм вікном,
Щастя тобі, вчителько,
Світле джерело.

Як без тебе дітям бути,
Як ази пізнати,
Як без тебе йти в майбутнє,
Краю розквітати.

Цілину душі добром
Вічним заспіваєш,
Щоб у щасті й радості
Діти виростали.

Не журися, що на скроні сивина,
Не схолоне наше серце,
Вічна ти весна.

Наливалась вишенька
Під моїм вікном,
Будь здорова, вчителько,
Світле джерело.

Як без тебе дітям бути,
Як ази пізнати,
Як без тебе йти в майбутнє,
Краю розквітати.

Учень 1

Він нам, як мама, дорогий,
Він хоче нас навчити
Любити край чудовий свій,
Це мудрий наш учитель.

Ведучий

Вчитель… яке маленьке слово. А скільки в ньому любові, добра й ніжності, розуміння, терпіння та ввічливості вмістилось. А це справді так. Вчителі йдуть у вічність, вони залишають у серцях своїх учнів немеркнучий слід.

Учень 2

Учителько наша!
Зібралися ми нині,
Щоб дяку і шану віддати тобі
За ласку, за мудрість,
Бо в кожній дитині
Ти частку душі залишила навік!

Учень 3

Є вірні в мене друзі
І люба є рідня.
Одначе наймиліша —
Це вчителька моя.

Учень 4

Зжилася разом з нею
Дитяча душа,
Бо в радості втішає
І в смутку розважає.

Діти виконують пісню «Пісня про вчительку»
(слова А. Малишка, музика П. Майбороди).

Сонечко встає і шумить трава,
Бачу стежку, де проходиш ти, рідна ти.
Вчителько моя, зоре світова,
Звідки виглядати, де тебе знайти?

На столі лежать зошитки малі,
Дітвора щебече золота, золота,
І летять, летять в небі журавлі,
Дзвоник ніби кличе молоді літа.

Скільки підросло й полетіло нас
На шляхи зелені, у ясну блакить, у блакить.
А що в тебе знов та доріжка в клас,
Під вікном у школі явір той шумить.

Знов приходить юнь і шумить трава,
Пізнаю себе я при вогні, в наші дні,
Вчителько моя, зоре світова
На Вкраїні милій в рідній стороні.

Учень 1

Ви навчали багатьох:
І синочків, і дочок,
Та таких, як ми, розумних
Не було в вас діточок.

Учень 2

Ой нема де правди діти,
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.

Мати

Де Іванко наш пропав, ти не знаєш, Томо?

Учень 3

А він ногу поламав і побіг додому.

Ведучий

Чого увесь урок ти,
Маша, пасешся в зошиті сусіда?

Учень 4

Перевіряю у Сашка, чи правильно він списав у мене.

Батько

Чому вириваєш сторінки з підручника?

Учень 1

— А я не всі вириваю, тільки прочитані, щоб, бува, одне двічі не читати, — відповідає Сашко.

Заходять Двієчники.

Двієчник 1

Вова в класі, коло дошки
Завдання не знав нітрошки.
Невеселий, як ніколи,
Повертався він зі школи.

«Треба двійку приховати,
Щоб не знали мама й тато.
А як виправлю на «дванадцять»,
Можна буде й показати».

У сараї там, де дрова,
Заховав щоденник Вова.
Заховав і в двір побіг
До однолітків своїх.

А назавтра вчитель знову
Викликав до дошки Вову.
Ну, а Вова коло дошки
Завдання не знає нітрошки!

І вчорашнього не знає,
Ще й щоденника не має…
І до школи мама Вови
Розхвильована прийшла,
Бо в сараї там, де дрова,
Двійку Вовину знайшла.

Двієчник 2

— Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають
Смішно і сказать комусь! —

Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»…
— Ти чому образив Вітю?
— А чому отримав двійку?

— А чому прийшов так пізно?
— Ти чому в шкарпетках різних?
— Ти чому такий непослух?
— А чому не стелиш постіль?

— Ти чому це вірш не вивчив?
— А чому портфель без ручки?
— І чому такий синець?
Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи —
Хоч би й дуже захотів…
Треба їх віддать до школи —
Хай питають вчителів!

Ведучий

Чи впізнали ви в наших героях своїх учнів? А зараз до вашої уваги невеличка сценка.

Батько сидить, читає газету. Заходить донька.

Дочка

Тату, а чому іде дощ?

Батько

Підеш до школи — дізнаєшся.

Дочка

Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Тато

Звідки я можу знати.

Дочка

Тату, а мотоцикл не любить цукерок?

Батько

Не знаю, я його не запитував.

Дочка

Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

Батько

Що ти? Чим більше ти будеш запитувати, тим більше будеш знати.

Дочка виходить.

Батько

От вже непосидюче. Хоч би швидше тебе до школи відправити.

Ведучий

А зараз я дуже хочу перевірити, чи вміють наші вчителі гратися, як швидко вони відповідають на запитання.

Гра Так чи ні

Зіграти хочеться мені
З вами, друзі, в «Так чи ні».
Я вам питання задаю,
Готуйте відповідь свою.

Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «Ні» чи «Так».
Скажи, співає сом пісні?
Не гайся з відповіддю.

Не вміє плавати гусак?
Ну, що на це ти скажеш?
Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне?

Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом?
А крокодили на сосні
Свої будують гнізда?

Чи може вище гір літак
У вишину злетіти?
Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку?

Чи достигають навесні
Пшениця й жито в полі?
До забіяк і розбишак
Чи є в людей повага?

Ріка біжить удалині,
Чи є у неї ноги?
Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук?

А чи буває сон у сні?
Чекаю відповіді.
А під кінець скажи мені,
Цікава гра у «Так чи ні»?

«Відгадай загадку»

На сцену запрошуються 3 вчителя. Кожному з учасників задаються питання, а вчителі повинні дати швидку відповідь.

Настав січень, розпустились три ромашки, потім ще одна. Скільки квітів розпустилось? (Жодної, бо це зима)

В озері 3 риби і 7 раків. Скільки риб в озері? (Три риби)

Що на зиму роздягається, а на літо одягається? (Дерева)

Куди зайцеві зручніше бігати: згори чи вгору? (Вгору)

Сам не біжить, а іншим стояти не велить. (Мороз)

Прозорий, мов скло, а не вставиш у вікно. (Лід)

Хто взимку в річці спить із розплющеними очима. (Риби)

Де раки зимують? (Під берегом)

Без води миється, на печі гріється.(Кіт)

Учень 2

Та такого не було,
Щоб робив це хтось на зло,
Бо усі ми повсякчас
Дуже-дуже любимо вас.

Учень 3

Дуже просимо простити
Нам маленькі ці грішки.
І просимо у вас пробачення
Ми найщирішими словами.

Двієчник 1

За те, що колись хто не вивчив урок,
Домашнє завдання не виконав в строк…
А хтось одержав знову двійку,
Встрявав з товаришем у бійку,
Базікав часто безупинно…
Так ви прощайте нам провини.

Двієчники (разом)

Пробачте ще за двійки нас і трійки,
Які отримували ми не раз.
Та обіцяємо ми вчитись на відмінно,
Щоб не підвести і не осоромить вас!

Учень 4

Пробачте за недоспанії ночі,
Які над зошитами вдома провели.
За те, що нервів стільки з’їли з нами,
Щоб ми писать і рахувать змогли!

Діти співають пісню «Вчительці моїй першій»
(слова О. Богачука, музика С. Федишина).

Чаклунко-осінь, зачекай, зажди,
Вертай дитинство бабиного літу!
Учителько, ти в серце назавжди
В осінніх барвах і духмяних квітах.

Приспів:

Осінь за вікном казку чарівну пише,
Вітре, не пустуй, листя шелести тихше.
Сонечко, засяй, тепло привітай спершу
Зірку осяйну, вчительку мою першу!

Уроків неповторний дивосвіт,
Очей твоїх живе-зоріє згадка.
І нині вдячний шлють тобі привіт
Твої вчорашні хлопчики й дівчатка.

Приспів.

Пливе туман від росяних дібров.
Мережка-стежка, дітвора у школі
Учительку свою стрічає знов,
І дзвоник будить клени і тополі.

Батько

У наше віконечко
Світить ясне сонечко.
Сонечко тепленьке, —
Діткам золотеньким.

Мати

Воно сяє, ще й палає,
Наших діток зігріває
Зігріває нас добро!

Гарний вчинок, ніжний погляд,
Слово тепле, слово щире —
Діткам золотеньким!

Батько

Воно сяє, ще й палає,
Наших діток зігріває
Зігріває нас добро!
Гарний вчинок, ніжний погляд,
Слово тепле, слово щире!

Мати

Сказав мудрець:
«Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай».
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізни від мавпи і від звіра.

Батько

Хай оживає істина стара:
«Людина починається з добра!».

Ведучий

Рідні вчителі!
Хай професії вашій
Вклониться цілий світ.

Пісня «Квіти вчителям»
(музика В. Таловирі, слова М. Рильського).

В сизому тумані,
В сині димовій
Яблука рум’яні,
Груші медові.

Приспів:

Линуть птичі зграї,
Шелестять гаї…
Школа відчиняє
Двері нам свої.

Вийдуть нас зустріти
Друзі-вчителі,
Принесем їм квіти
З рідної землі.

Приспів.

День учителя в школі