Свято жінок 8 Березня — це день ніжності, кохання, тепла, квітів і краси. Виникнення цього свята пов’язують з ім’ям Клари Цеткін. Але насправді традиція його святкування налічує декілька тисячоліть.
8 Березня у Давньому Римі
У Древньому Римі цього дня матрони — вільно народжені жінки, які перебували у шлюбі, — отримували від своїх чоловіків подарунки, були оточені любов’ю та увагою.
Рабиням також дарували подарунки. Господарі навіть дозволяли їм цього дня відпочивати.
Убравшись у кращий одяг, із квітучими вінками на головах, римлянки приходили в храм богині Вести — хранительки домашнього вогнища.
8 Березня в США
Через пару тисячоліть 8 березня 1857 року текстильниці Нью-Йорку пройшли по вулицях міста, виражаючи свій протест проти поганих умов праці і низьких зарплат.
У 1908 році вже їх внучки вимагали цього дня заборонити дитячу працю, поліпшити умови на фабриках і надати жінкам право голосу.
У 1909 році Соціалістична партія Америки проголосила останню неділю лютого Національним жіночим днем.
У 1910 році в Копенгагені на Міжнародній конференції жінок Клара Цеткін запропонувала щорічно відмічати 8 Березня на згадку про давні нью-йоркські події.
8 Березня в Російській імперії
В Російській імперії вперше Міжнародний жіночий день відзначався в 1913 році в Петербурзі.
2 березня 1913 року у будівлі Калашніковської хлібної біржі на Полтавській вулиці зібралося півтори тисяч чоловік.
Порядок денний цих наукових читань містив такі питання:
- право голосу для жінок;
- державне забезпечення материнства;
- про дорожнечу життя.
8 Березня в Європі
У 1914 році в багатьох державах Європи 8 березня або приблизно цього дня жінки організували марші на знак протесту проти війни.
Проте Перша світова війна почалась і змусила Європу надовго забути про свята.
Лише з 1960-х років за ініціативою феміністських організацій Міжнародний жіночий день почали святкувати і на Заході. Цього дня західні жінки відзначають досягнення у сфері боротьби за свої права.
8 Березня в СССР
Після приходу до влади більшовиків про Міжнародний жіночий день знову згадали і надали йому офіційного статусу.
За загальним переконанням істориків і політологів, комісари використовували досягнення європейських соціалістів для ідеологічної боротьби проти Православної Церкви.
8 Березня було покликане відвернути радянських людей від релігійних свят: Масниці, що припадає приблизно на той самий час, і Дня жінок-мироносиць, що відмічається в третю неділю після Пасхи і що вважається православним Жіночим днем.
З 1965 року 8 Березня стало вихідним днем в СРСР.
Сформувався й своєрідний 8-березневий ритуал. Цього дня на урочистих заходах держава звітувала перед суспільством про реалізацію державної політики щодо жінок, жінкам дарували революційні квіти — гвоздики — і листівки.
У 1975 році радянським ідеологам, нарешті, вдалося здійснити свою давню мрію: цей рік Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним роком жінки, а 8 Березня з подання делегації СРСР за рішенням ООН отримало офіційний статус Міжнародного жіночого дня.