Як і з будь-яким старовинним церковним святом, з Великоднем пов’язано безліч прикмет і повір’їв. Найпоширеніші ми зібрали в нашій добірці.
Прикмети й повір’я щодо випікання пасок
Під час випікання пасок на кожну паску, яку ставили в піч, загадували когось із членів сім’ї:
- Якщо паска провалилась — до важкої хвороби, а то й до смерті.
- Якщо паска вийшла рівна та не підгоріла — до здоров’я.
Прикмети та повір’я, пов’язані з Чистим четвергом
Вважалося, якщо у Великий четвер три рази перерахувати всі гроші, вони будуть весь рік «водитися».
У цей день всім в сім’ї слід взяти по жменьці солі і зсипати в один пакет. Цю сіль прибирали і зберігали, а називалася вона «четвергова сіль», тобто сіль Великого четверга. Нею лікували себе, а також своїх рідних і близьких. З цієї солі також робили обереги для родини, худоби, городу, будинку.
У Чистий четвер прибирали, прали, мили все в будинку. Але починаючи з наступного дня з дому до Великодня вже нічого не віддавали і не виносили.
Якщо дівчина ніяк не могла вийти заміж, то потрібно було рушник, яким вона витиралась у Чистий четвер, віддати разом з крашанками і паскою тим, хто просить милостиню. Тоді бажаний шлюб повинен був швидко відбутися.
Повір’я і прикмети, пов’язані з п’ятницею перед Великоднем
У п’ятницю перед Великоднем обмітали кути ганчіркою. Вважалося, що ця ганчірка допомагає позбутися болю в попереку, якщо нею обв’язати себе. Цією ж ганчіркою витирали ноги в лазні після миття, щоб вони не боліли.
Зола, взята з печі в п’ятницю перед Великоднем, допомагала вилікуватися від алкоголізму, чорної тряски, від пристріту і від смертної туги.
У п’ятницю перед Великоднем дивилися у вікно, примічаючи, кого побачать в першу чергу:
- якщо чоловіка, то до благополуччя на три місяці. Якщо в цей час людина захворіє, то швидко одужає. Будь-яка проблема легко вирішиться;
- якщо стару жінку, значить, три місяці підряд будуть траплятися невдачі й хвороби;
- якщо молоду жінку — три місяці життя буде без проблем;
- якщо сім’ю — це до злагоди у власній родині, до примирення тих, хто у сварці;
- якщо собаку — до туги;
- кішку — до прибутку;
- птахів — до нового знайомства і приємних звісток;
- каліку — до смерті близької людини.
Прикмети та повір’я на Світле Воскресіння — Великдень
Вранці на Великдень вмивалися водою, залишеною з Чистого четверга. Для більшого ефекту в неї клали срібну дрібничку, ложку або монетку. Вважалося, що таке вмивання принесе красу і багатство.
Сільські дівчата в дні Великодня не торкалися солі, щоб руки не потіли.
Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними, при цьому ставали на сокиру, щоб стати міцними.
Дівчата вірили, що всі любовні прикмети на Великдень збуваються:
- якщо дівчина забиває лікоть, значить, її згадав милий;
- якщо у щі впав тарган або муха — варто чекати побачення;
- якщо губа свербіла — не минути поцілунків;
- якщо брів починала свербіти — будеш кланятися з милим.
Під час великодньої служби дівчата тихенько шепотіли:
- «Воскресіння Христове! Дай мені жениха холостого, в чулчонках та в порчонках!»;
- «Дай бог жениха хорошого, в чоботях та з калошами, який не на корові, а на коні!».
Раніше на Великдень чоловік із дружиною при всіх не христосались, оскільки вважалося, що це до розлуки.
Якщо при першому ударі дзвонів на церкві перехреститися і сказати: «Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я», — одужує навіть важко хвора людина.
Дівчата на виданні і вдовиці при першому ударі дзвонів казали: «Христос воскрес, а до мене женихи. Амінь».
Прикмети та повір’я, пов’язані зі Світлою седмицею
Існувало переконання, що той, хто помре в Світлу седмицю, безперешкодно потрапить до раю, яким би грішником він не був. Доступ до Царства Небесного пояснюється тим, що в пасхальний тиждень ворота раю не зачиняються і їх ніхто не охороняє.
Прикмети на Великдень, пов’язані з погодою
За старих часів вважали, якщо на Великдень похмура або сніжна ніч, значить, рік буде врожайним, але надої будуть дуже поганими. І навпаки, якщо буде ясно — чекай неврожаю, а ось кури будуть нестися просто чудово.
Якщо сонце під час сходу тьмяне, то це не просто неврожай, а ще й свинячий мор.
