Правила службового етикету

Правила службового етикетуВихована людина навіть якщо пошле,
то пояснить, як туди дістатися.

Звичайна ввічливість може зробити ваше спілкування на службі приємним, і щодня почувати себе як на святі. Недотримання службового етикету, навпаки, може створити в колективі безліч проблем. Коли б не починався робочий день, справжнім його початком завжди залишається домашня обстановка: ваш настрій, самопочуття багато в чому визначаються тим, як ви відпочили, які стосунки в сім’ї і т. д.

Посмішка і вранішнє вітання виявляються сильним стимулятором гарного настрою. Будь-яка сварка, що зароджується, може бути погашена жартом, посмішкою. Тому варто навчитися управляти своєю поведінкою за будь-яких умов. Будьте привітними, ввічливими. Посміхайтеся людям. Прагніть підтримувати гарний настрій і в себе, і в оточення.

Мовний етикет на роботі

Як почати бесіду

Варіанти початку бесіди можуть бути різними, залежно від обстановки, в якій опинилися ви із співрозмовником.

Якщо ви на вечірці, де тільки незнайомі люди, можна вчинити так: виберіть з усієї компанії такого ж явного «одинака», як і ви, і сміливо зверніться до нього зі словами: «Привіт! Мене звуть…». А далі можна, наприклад, попросити про допомогу: «Я в цій компанії перший раз і майже нікого не знаю. Можливо, ви (ти) допоможете (допоможеш) мені розібратися, хто є хто?».

У людному місці хороший початок розмови — прохання про допомогу. У бібліотеці можна запитати про книгу, що цікавить вас, у магазині — розпитати про товари, в картинній галереї — про картину, на вулиці — попросити показати дорогу або розповісти, як дістатися до певного місця.

Чоловікові прийнято робити комплімент про його прекрасну фізичну форму, жінці — про її смак.

Цілком підходять для початку розмови і банальності на кшталт: «Ці нескінченні дощі просто нестерпні!», «Прекрасна погода, чи не так?», «Вам не здається, що сьогодні на подив жарко?», «Ми не могли зустрічатися раніше?».

Декілька порад

  1. Врахуйте, щоб бути цікавим співрозмовником, треба стати «добре інформованим». Тобто мати уявлення про останні новини в політиці, розбиратися в музиці, фільмах, спорті. Добре, якщо ви зумієте цікаво розповісти і про щось незвичайне, що сталося особисто з вами. Так що не спіть! Дивіться фільми, слухайте музику, читайте газети, журнали і книги.
  2. Не перебивайте співрозмовника. Будь-якій людині завжди цікавіше спілкуватися з тим, хто вміє добре слухати, тому що будь-кому, як правило, цікавіше розповідати, ніж слухати. Якщо ви навчитеся уважно, не перебиваючи, слухати розповідь, вдало показуючи свою зацікавленість запитаннями типу: «І що ж було далі?», «Неймовірно! Як таке могло статися?», «І як же вам вдалося впоратися?», то з вами буде приємно поговорити будь-кому.
  3. Не виставляйте напоказ свою ерудицію. Не прагніть подавити співрозмовника. Нікому не хочеться почувати себе безглуздішим за іншого! Тому якщо ви постійно станете перебивати співрозмовника фразами: «Та я це давно вже знаю!» чи «Подумаєш, здивували! Після цього він написав ще сім романів!», не дивуйтеся, якщо він більше не захоче спілкуватися з вами.
  4. Не соромтеся чогось не знати. Це не соромно. І не соромтеся сказати про це. Більшості людей подобається розповісти про щось, чого не знає їх співрозмовник.

Як закінчити бесіду

Гарно закінчити бесіду — теж важливо для подальшого продовження знайомства. Зробити це потрібно рішуче, але ввічливо, щоб не образити співрозмовника.

Якщо бесіда вичерпалася, не треба судорожно шукати нові теми, намагаючись утримати співрозмовника, краще постаратися закріпити справлене хороше враження, з гідністю попрощавшись.

Якщо, навпаки, у вас немає часу продовжувати розмову, треба м’яко, але рішуче дати зрозуміти це співрозмовникові, поглядаючи на годинник, підводячись з крісла. Щоб відхід не виглядав неввічливим, можна завершити бесіду, сказавши після останньої фрази співрозмовника: «На жаль, мені пора. Нам обов’язково треба продовжити цю розмову наступного разу!».

Чого в розмові краще уникати

Вихована людина говорить про себе в останню чергу. Якщо навіть вас про це попросили, то незабаром розмову слід перевести на іншу тему.

Власні турботи і знегоди обговорюються у сімейному колі або в колі друзів; у товариство виходять для того, щоб відпочити і розважитися.

Домашні справи і хвороби нехай в подробицях обговорює той, хто не може знайти кращої теми для розмови.

З лікарем треба консультуватися в прийомні години, а не розпитувати його в компанії або на вулиці про те, які засоби приймати проти шлунково-кишкових захворювань.

Довірчою інформацією ділитися не варто, так само як і натякати на речі делікатного характеру. Зайва відвертість може бути легко представлена як балакучість, а балакуча людина швидко втрачає довіру.

Те саме стосується окремих робочих проектів. У будь-якій фірмі товариші по службі якоюсь мірою конкуренти, і проявляючи скромність, ви уникнете звинувачення в тому, що запозичили чужу ідею або проект.

Говорити про слабкості інших зовсім не похвальне заняття. Нормальні люди зважають на людські слабкості і не обговорюють їх у товаристві.

Бесіда має бути цікавою. Обговорення кулінарних рецептів або прийомів гри в теніс може лише ненадовго зацікавити співрозмовника, та ще й не кожного. Якщо хтось із гостей увесь вечір висловлюється на вузькоспеціальні теми, це стомлює інших. Не потрібно займатися і порожнім базіканням, від якого іншим ні користі, ні задоволення.

Перервіть бесіду, якщо відчуєте, що співрозмовники слухають вас неуважно; поступайте так і тоді, коли не впевнені, що розмова для них цікава.

Не піддавайтеся настрою. Не мовчіть, як риба, і не дуйтеся, ніби вас образив хтось із присутніх. Не відділяйтеся з групою співрозмовників від товариства. Якщо хочете відкрити свій власний клуб, то запросіть гостей, з якими бажаєте провести час, до себе додому.

Не гарячіться і не дратуйтеся, якщо співрозмовник стане заперечувати, інакше симпатії інших присутніх, які не дуже уважно стежили за темою, будуть не на вашому боці, навіть якщо йдеться про найцікавіші речі.

Не шепчіться в присутності інших людей. Це непристойно. Якщо вам потрібно шепнути кому-небудь із співрозмовників щось особисто, наприклад, звернути його увагу на який-небудь недолік в одязі і т. п., відведіть його в бік. Та й це не завжди розцінюється правильно. Тому намагайтеся відвести людину в бік максимально тактовно.

Говоріть повільно і виразно і дивіться при цьому співрозмовникові в очі. Дивитися під час розмови на ґудзик костюма співрозмовника і тим більше вертіти його в руках дуже непристойно.

Показувати на інших пальцем неприпустимо. Під час розмови руки не повинні знаходитися в кишенях або покоїтися на плечах співрозмовника.

Якщо гості спілкуються на рідній мові, то не вступайте з ними в розмову на іноземній мові; ні в якому разі не робіть цього, якщо говорите про кого-небудь із присутніх, хто не володіє цією мовою. За столом увага має бути зосереджена — хоча і не цілком і повністю, але все таки в першу чергу — на пані, що сидить справа. Не заважайте загальній бесіді за столом, голосно переговорюючись з тими, хто сидить на відстані.

Не вступайте в розмову на вулиці зі своїм знайомим, якщо він поспішає або чекає пані. Якщо знайомий йде у супроводі незнайомої пані, то звернутися до нього можна лише у разі крайньої необхідності.

Вибачення

Якщо ви штовхнули когось, скажіть «Будь ласка, вибачте мене» або «Прошу вибачення»; коротка форма: «Даруйте», «Пардон» — менше підходить до такого випадку. Поводьтеся культурно. Якщо вам ніде пройти, то ввічливо попросіть про це, а не проштовхуйтеся повз людей, не йдіть по ногах, не давши людям шансу поступитися вам дорогою.

Як представити людину

Нового співробітника представляє колективу керівник. Старі співробітники вводять новачка в курс справи і поводяться так, щоб останній вже через декілька днів відчув себе на новому місці затишно. Це в ідеалі. А сприятливий клімат створює тільки керівник, знаючи правила корпоративної культури. У складні особисті стосунки між деякими співробітниками, а також у взаємні образи новоприбулого посвячувати не слід. Якщо це, звичайно, є в колективі.

Фамільярність і грубість

Форма звернення один до одного серед членів одного колективу залежить від ступеня їх дружніх симпатій і традицій, що склалися. Але в будь-якому випадку неприпустимо звертатися до товариша тільки на прізвище. Часто форма звернення один до одного обумовлюється в корпоративному кодексі.

Першим подає руку людина, якій представили іншу, тобто жінка простягає руку чоловікові, старший — молодшому, керівник — підлеглому. Особа, яку представили, терпляче чекає, готова протягнути руку, але не квапиться це зробити.

Коли представляють чоловіка, він обов’язково встає. Жінка робить це лише у разі, якщо її знайомлять з жінкою набагато старшою або з чоловіком поважного віку і статусу. Дівчата до 18 років, знайомлячись із дорослими, завжди встають.

А як бути, якщо виникла необхідність бути представленим, а в товаристві не виявиться поруч нікого, хто міг би вам у цьому допомогти? Слід просто подати руку і назвати своє прізвище — чітко і виразно.

Слід зазначити, що хороша пам’ять на прізвища часто виручає в житті. Кожному приємно, якщо його пам’ятають навіть через декілька років, а тим більше його прізвище. Проте нерідко зустрічаються люди, у яких чужі прізвища легко вилітають з пам’яті. Якщо ви опинитеся в подібній ситуації, радимо злавірувати так, щоб ця вада не була помічена. Але вже якщо зовсім не повезе і вихід не знайдеться, доведеться зізнатися: «Пробачте, забув Ваше прізвище». У подібних випадках непогано розрядити обстановку яким-небудь жартом. При поганій пам’яті на обличчя іноді трапляється знайомитися повторно. Тут краще не називати свого прізвища, навіть якщо потім виявиться, що ви не були з цією людиною знайомі. Це краще, ніж піддавати себе ризику почути у відповідь: «Ми вже знайомі».

Рукостискання

Рукостискання — традиційний, символічний жест-вітання. У наш час ним стали зловживати. Наприклад, товаришам по службі, які щодня зустрічаються на роботі, не обов’язково уранці і ввечері потискувати один одному руки. Подаючи руку, корисно пам’ятати про те, щоб не пропонувати її своєму знайомому розслаблено, ліниво, як би вручаючи потримати медузу. Але не слід також щосили стискати руку партнера, струшуючи її в повітрі кілька разів. Подавайте руку жестом вільним, упевненим.

Потрібно пам’ятати, що при представленні — незалежно від того, ви представляєтеся самі, або вас хтось представляє присутнім, не слід першим подавати руку. Також не варто підходити до кожного з присутніх і потискувати руку. Першим руку повинен протягнути начальник підлеглому і жінка — чоловікові.

Ніхто не заважає чоловікові поцілувати жінці руку, але в службовій обстановці це може виглядати недоречно. Є загальне правило: старший є ініціатором рукостискання, жінка подає руку чоловікові, заміжня жінка — незаміжній, молоді люди не повинні поспішати першими взяти руку старшого або заміжньої жінки. Але в службовій обстановці найчастіше використовується рукостискання як найбільш демократичний спосіб вітання.

Самоконтроль — запорука успішного спілкування

Позіхати в суспільстві неприпустимо. Абсолютно непристойна гучне позіхання не лише в товаристві малознайомих людей, а й на роботі, удома. Вихована людина взагалі постарається утриматися від позіху. В крайньому разі можна позіхнути «всередину», але обережно: не завжди це вдається зробити непомітно.

З кашлем, як правило, впоратися неможливо. При покашлюванні слідує злегка повернути голову убік і прикрити рот рукою, при різкому кашлі обов’язково прикласти до рота хустку.

Шмаркатися треба тихенько, злегка «дмучи» в хустку, при цьому можна не відвертатися. Абсолютно неприпустимо «сурмити» на всю кімнату, проте навіть з цим мало привабливим фактом змиритися легше, ніж з присутністю людини, яка постійно «шмигає» носом.

Найчастіше ми позбавляємо оточення задоволення від спілкування з нами через власні погані звички.

Неввічливо, а тому і негарно:

  • показувати пальцем, особливо на людину;
  • змочувати палець слиною, перегортаючи сторінки;
  • використовувати ніготь мізинця як зубочистку;
  • чистити черевики об штанину брюк;
  • часто поглядати на годинник;
  • підтягувати брюки; жінці через сукню підтягувати панчохи;
  • ляскати дверима — двері завжди слід закривати «м’яко», навіть якщо ми дуже квапимося.

Як сидіти пристойно

Багатьох дратує, коли людина розгойдується на стільці, трясе ногою, совається на стільці. Багато хто подумає, що усе це не має значення на службі, якщо ваша посада — не представницька, тобто якщо ви не працюєте з клієнтами. Але насправді ставлення до людини формується з маленьких «цеглинок» — вражень.

З людиною, у якої є поняття про хороші манери, набагато приємніше працювати в одному приміщенні. Недаремно англійці кажуть: хороші звички кращі за хороші принципи, а хороші манери кращі за хороші звички.

Правила службового етикету

Етикет для корпоративних заходів

Поділитися: Пост у Твіттер  Пост у Фейсбук