Застольні пісні для корпоратива. Частина друга

Застольні пісні для корпоратива. Частина друга

* * *

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю — забрали з собою.
Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Лучче тобі буде, як в рідної мами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Лучче тобі буде, як в рідної мами.

Везли, везли Галю темними лісами,
Прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Прив’язали Галю до сосни косами.

Розбрелись по лісу, назбирали хмизу,
Підпалили сосну од гори до низу.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Підпалили сосну од гори до низу.

Горить сосна, горить, горить і палає,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Кричить Галя криком, кричить-промовляє:

«Ой хто в лісі чує, нехай той рятує,
Ой хто дочок має, нехай научає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Ой хто дочок має, нехай научає.

А хто дочок має, нехай научає —
Темної ночі гулять не пускає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темної ночі гулять не пускає.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Темної ночі гулять не пускає».

Обізвався козак: «Я в полі ночую,
Я твій голосочок здалека почую.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека почую».

Обізвався козак: «Я в полі пахаю,
Я твій голосочок здалека пізнаю.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю.

Ой ти, Галю, Галю молодая,
Я твій голосочок здалека пізнаю».

* * *

В саду гуляла, квіти збирала,
В саду гуляла, квіти збирала,      |
Кого любила, причарувала.          | (2)

Причарувала серце і душу,
Причарувала серце і душу,          |
Тепер з тобою гуляти мушу.         | (2)

А я й учора не була дома,
А я й учора не була дома,          |
Та й полюбила хлопця другого.      | (2)

Більше не вийду, з тобою не стану,
Більше не вийду, з тобою не стану, |
Вишлю я сестру такую саму.         | (2)

А я з сестрою всю ніч простою,
А я з сестрою всю ніч простою,     |
Не та розмова, що із тобою.        | (2)

Не та розмова, не ті і слова,
Не та розмова, не ті і слова,      |
Не білолиця, не чорноброва.        | (2)

В саду гуляла, квіти збирала,
В саду гуляла, квіти збирала,      |
Кого любила, причарувала.          | (2)

Причарувала серце і душу,
Причарувала серце і душу,          |
Тепер з тобою гуляти мушу.         | (2)

* * *

Ой у полі криниченька, (Двічі)
Там холодна водиченька.

Там дівчина личко мила. (Двічі)
До личенька говорила.

Личко ж моє рум’янеє, (Двічі)
Ой кому ж ти судженеє,

Чи маляру, чи купчику, (Двічі)
Чи Йванкові-голубчику.

Шумить, гуде дібровонька, (Двічі)
Плаче, тужить дівчинонька,

Ой плакала, промовляла, (Двічі)
Нема Йванка, що кохала.

* * *

Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає,
Хто в любові не знається, }2
Той горя не знає.

А я, молоденька,
Вже горя зазнала, }2
Вечероньки не доїла.
Нічки не доспала.

Візьму я крісельце,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали,
А вже сходить сонце.

Хоч дрімайте, не дрімайте —
Не будете спати,
Десь поїхав мій миленький
Іншої шукати.

Нехай іде, нехай їде.
Нехай не вернеться, }2
Не дасть йому Господь щастя,
Куди повернеться.

Очі мої, очі мої,
Що ви наробили,
Що всі люди обминали,
А ви полюбили?

* * *

Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.

Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає,
Козак дівку питає.

— Ой, дівчино, чия ти?
Ой, дівчино, чия ти, чия ти,
Чи підеш ти гуляти?

— Не питайся чия я,
Не питайся чия я, чия я,
Як ти вийдеш, вийду я.

— А я в батька один син,
А я в батька один син, один син,
Погуляю хоч би з ким.

— А я донька мамчина,
А я донька мамчина, мамчина,
Цілуватись навчена.

Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й злилися до купки.

Варенички

Ой мій милий варенички хоче. (Двічі)
— Навари, милая, (Двічі)
Навари, уха-ха, моя чорнобривая!

Та дров же немає, милий мій, миленький,
Та дров же немає, голуб мій сивенький!
Нарубай, милая, (Двічі)
Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая!

Та й сил же немає, милий мій, миленький,
Та сил же немає, голуб мій сивенький!
Помирай, милая, (Двічі)
Помирай, уха-ха, моя чорнобривая!(Двічі)

Л з ким будеш доживавати, милий мій, мипенький?
А з ким будеш доживати, голуб мій сивенький?
Із кумою, милая, (Двічі)
Із кумою, уха-ха, моя чорнобривая! (Двічі)

Так підем же додому, милий мій, миленький,
Вареничків наварю, голуб мій сивенький!
Не балуй, милая, (Двічі)
Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая!

* * *

Ніч яка місячна, зоряна, ясная,
Видно, хоч голки збирай;
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!

Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Глянь, моя рибонько, — срібною хвилею
Стелеться в полі туман.

Став ніби чарівний, промінням всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.

Ген на стрункій та високій осочині
Листя пестливо тремтить.

Небо глибоке засіяне зорями,
Що то за божа краса
Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.

Зірки он миготять попід тополями —
Так одбиває роса.

Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло — ні вітру, ні хмар,
Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Я тебе пригорну до свого серденька,
А воно палке, як жар.

Застольні пісні. Частина перша

Застольні пісні. Частина третя

Музика для корпоративів і свят

Поділитися: Пост у Твіттер  Пост у Фейсбук