До наших днів збереглася традиція влаштовувати на Старий Новий рік святкову сімейну вечерю. Якщо немає ідей, що на неї приготувати, можна орієнтуватися на звичаї предків. Розглянемо їх нижче.
У давнину господарі накривали святкові столи рушниками і прикрашали колосками, в центрі столу ставили кутю і запалювали свічку, щоб ушанувати пам’ять предків. Трапезу починали з куті.
Хорошою прикметою було, якщо за столом збиралася парна кількість гостей. Якщо так не виходило, господарі повинні були поставити порожню тарілку.
Коли всі починали їсти, не можна було вставати з-за столу, все мало бути у хазяйки під рукою.
Святкування зазвичай проходило весело, і гості сиділи до півночі.
Молодь ходила усіх вітати і засівати пшеницею, бажаючи щедрого Нового року.
Було прийнято пригощати всіх, хто входить в дім. Адже, як відомо, як новий рік зустрінеш, так його і проведеш!
Зміст
Кутя і узвар на Старий Новий рік
В голові столу, як і на Різдво, мають стояти кутя та узвар.
На Старий Новий рік готують щедру, тобто багату, кутю. Її можна варити з додаванням молочних продуктів і навіть заправляти тваринним жиром. Крім цього, в неї традиційно кладуть мак, родзинки та інші сухофрукти.
У давнину щедру кутю готували особливим способом.
Найстарша жінка в сім’ї повинна була о 2-й годині ночі принести крупу, а найстарший чоловік — воду з річки або колодязя.
Крупу і воду залишали стояти на столі, поки повністю не розтопиться піч. При цьому торкатися до них суворо-пресуворо заборонялося, щоб кутя вдалася.
Усі етапи приготування цієї страви супроводжувалися спеціальними примовляннями, щоб нечиста сила не зіпсувала обрядову кашу.
На щедрій куті гадали:
- Якщо кутя вилазила за вінця горщика — бути біді.
- Якщо горщик з кутею лопнув — це до нещастя.
- Якщо кутя вийшла рум’яна і розварена — це на щастя і благополуччя в сім’ї.
- Якщо кутя дрібна і бліда — до нещастя і хвороб.
Якщо каша вдавалася, її з’їдали майже одразу, якщо ні — викидали на заході сонця в річку.
Узвар пили зазвичай на завершення трапези, а сухофрукти, як символ родючості, роздавали дітям і молоді, щоб вони росли і були здорові.
Страви з тіста на Старий Новий рік
На традиційний новорічний стіл готували багато різноманітних виробів з тіста:
- вареники з різними начинками (м’ясом, сиром, маком),
- млинці (які є символом сонця і благополуччя),
- книші, калачі і паляниці (символи благополуччя, адже чим краща і рум’яніша випічка, тим більше щастя в Новому році).
Випічкою обдаровували і тих, хто приходив засівати в новорічну ніч.
Дівчата пекли і обрядові булочки — балабушки, по яких ворожили на судженого: балабушки розкладали на лавці і запускали голодного собаку: чию балабушку він хапав першою, та дівчина першої і заміж вийде.
Найпоширеніша страва на Старий Новий рік у наш час — це вареники. Їх готують спеціально, щоб погадати і дізнатися про свою долю в новому році. До основної начинки додають цукор, перець, сіль, крупу, а по тому, який сюрприз попадеться, роблять пророцтва.
Страви із свинини на Старий Новий рік
До новорічного столу наші предки обов’язково готували страви зі свинини.
Язичники вважали свиню місячною твариною, а святий Василь (Васильєв день припадає на 14 січня) був покровителем свиней. Крім того, цю тварину традиційно вважали символом родючості і достатку.
Наші предки були впевнені, що свиня, яка риє завжди вперед, «пририє» в дім багатство і щастя. Тому, за народними звичаями, до Нового року заколювали свиней. На свинячих нутрощах гадали, яким буде врожай, а зі свинячих ніжок варили холодець, щоб у людей не боліли ноги.
Також готували кишку (кров’янку), печінкові ковбаси, печеню, верещаку (старовинне українське блюдо зі свинячих реберець), смажили і коптили сало, робили із салом потапці (маленькі бутерброди), фарширували ціле молочне порося, варили борщ тощо.
Страви із яєць і сиру на Старий Новий рік
На святковому столі були також страви з яєць і сиру: яєчня, запіканки і бабки.
Читайте також:
Пиріжки з пророцтвами для колег на Старий Новий рік
Рецепт вареників із сюрпризом на Старий Новий рік
