Якщо ваші співробітники вміють їздити на бігових лижах, то буде не важко на зимовому корпоративному відпочинку на природі влаштувати ігри на лижах. Гірські лижі з їх громіздким кріпленням для цих ігор не годяться.
Гра на лижах № 1: Шлях відкрито
Для гри слід зробити три переносних щитка. До квадратного шматка фанери розміром 50 х 50 см прибивають стійку висотою в 1,5 м. Нижній кінець її загострюють, щоб легше було увіткнути стійку в сніг.
Переносний щиток слугує мішенню для метання сніжків.
Вибравши зручну для гри місцевість, найкраще з накатаною лижнею, відміряйте приблизно 600 м. Кінцеві точки цієї відстані — старт і фініш.
Всю дистанцію розділіть на три приблизно рівних етапи. На кожному проміжному пункті на відстані від лижні у 10—15 кроків, укріпіть у снігу переносний щиток.
На всіх пунктах, а також на фініші поставте по одному лінійному судді. Це будуть ваші помічники. Їхній обов’язок — слідкувати за дотриманням правил гри. У кожного має бути невеликий сигнальний прапорець.
Усіх бажаючих взяти участь у грі розбийте на команди по п’ять-шість лижників у кожній.
Підбирайте рівні за силою команди. У кожній мають бути і чоловіки, і жінки, досвідчені лижники і початківці, інакше гра втратить гостроту змагання. Попередьте гравців, що їм належить не тільки ходити на лижах, а й метати сніжки в ціль.
Добре, якщо кожному лижнику на спину приколоти номер команди. Це дозволить суддям відразу впізнавати учасників гри і зробить її схожою на спортивне змагання.
Коли всі приготування закінчені, можна починати. Ваше місце — на старті. У середині гри ви перейдете на фініш, де будете зустрічати переможців.
За вашим сигналом перші номери всіх команд одночасно беруть старт. Пройшовши на лижах перший етап, вони роблять зупинку. Кожен тут же ліпить сніжки і кидає їх в переносний щиток (рис. 1). Той, кому вдасться потрапити в мішень, продовжує шлях до наступного проміжного пункту, а другий номер його команди тим самим отримує право покинути старт. Шлях для нього відкритий.
Те саме відбувається і на інших етапах. Усюди подальший шлях для лижника відкривається лише тоді, коли йому вдалося влучити в мішень, і гравець його команди, який іде попереду, вже вийшов на черговий етап.
Отже, в кожній команді швидкість пересування будь-якого лижника (за винятком головного, якого ніхто не затримує) певною мірою буде залежати від успіхів його партнерів по команді, що йдуть попереду.
Кожен раз, коли лижник, який виконав завдання, йде з проміжного пункту, лінійний суддя помахами прапорця сигналізує, якій команді відкритий шлях. Два рази махне прапорцем — значить, лижнику другої команди можна вирушати в дорогу.
Перемагає команда, всі лижники якої раніше за інших зберуться на фініші.
Гра на лижах № 2: Два міста
Для цієї гри потрібне відкрите і рівне місце, протяжністю не менше 150—170 кроків. Місце, де стоїть шеренга лижників, назвемо «далеким містом». Щоб позначити його, попросіть учасників гри увіткнути в сніг одну лижну палицю, припустимо, ту, яка в лівій руці.
Вартувати «дальнє місто» і виконувати обов’язки судді на цьому пункті залиште правофлангового гравця, а самі станьте на його місце.
За командою: «Вперед, руш!» — вся шеренга йде прямо розімкнутим ланцюгом, зберігаючи прийнятий інтервал (на довжину лижної палиці). Попередьте, що поспішати і обганяти один одного поки не потрібно. Нехай тільки кожен постарається якомога пряміше прокласти лижню, тому що по ній доведеться повертатися назад, уже змагаючись у швидкості.
Пройшовши приблизно 100 кроків, зупиніть групу. На цьому місці буде друге — «ближнє місто». Тут лижники встромляють у сніг біля себе другу палицю. Всі знову йдуть в тому ж напрямку, тепер уже без палиць, переходячи на ковзний крок. Зупиніть групу в 50 кроках від «ближнього міста» і запропонуйте їм повернутися кругом, користуючись будь-яким прийомом повороту на місці. Підрівняйте шеренгу і оголосіть, що тут знаходиться старт гри, а в «далекому місті» — фініш.
За командою всі одночасно вирушають в зворотний шлях, прямуючи по своїй лижні і намагаючись якомога швидше прийти до фінішу. Спочатку без палиць, потім в «ближньому місті» кожен прихопить по одній палиці і, не зупиняючись, попрямує далі (рис. 2).
Суддя в «далекому місті» стоїть напоготові, щоб визначити переможця — першого, хто схопив свою другу палицю.
Гра на лижах № 3: На пологому схилі
На пологому засніженому схилі проведіть коротенькі ігри-змагання між командами по дві-три людини. У цих змаганнях може взяти участь кожен, хто зуміє з’їхати на лижах без палок з невеликої і пологої гірки.
1. Проскочити у ворітця!
На схилі гірки поставте по прямій лінії в двох-трьох місцях ворітця, зроблені з лижних палиць: дві встромлені у сніг, третя покладена на них зверху. По черзі, один за іншим, без палиць лижники з’їжджають вниз, трохи присідаючи, коли треба проскочити в ворітця (рис. 3).
Завдання виконане, якщо проїхати через всі ворітця, не зачепивши верхніх палиць.
2. Удвох із пасажиром.
Всіх бажаючих взяти участь у цьому цікавому змаганні розділіть на пари.
Спуск буде дещо незвичним: удвох на одних лижах!
Той, хто виступає в ролі «водія», нормально стоїть на лижах, вставивши носки черевиків у ремінці. «Пасажир» прилаштовується на лижах ззаду, обхопивши лижника за талію або за плечі (рис. 4).
Головне при такому з’їзжанні — зберегти рівновагу, а це досягається з досвідом. Перші, пробні спуски з гори не зараховуйте: лижники, ймовірно, частенько будуть падати, поки не освояться з таким видом пересування.
Після невеликого тренування, яке дозволить вам відібрати кращі пари, можна приступити до змагання. Одну за одною викликайте їх на старт — вершину схилу.
Якщо спуск проведено благополучно, обидва лижника допускаються до участі у другому колі змагань, де вони мають повторити спуск вдвох, але помінявшись місцями.
Пара, яка обидва спуски проведе без «аварій», оголошується переможницею.
3. Спуск трійками.
Ще більш цікавою вправою на збереження під час спуску з гори можуть послужити змагання трійками.
На рис. 5 показано, як треба взятися за руки, спускаючись поруч.
На рис. 6 та сама трійка з’їжджає гуськом, склавши лижі так, щоб вони не наїжджали одна на одну. Другий лижник кладе руки на плечі першому, третій — другому. У кожного одна нога — у всіх ліва або права — трохи попереду; таке положення ніг зберігається до кінця спуску.
На рис. 7 трійка лижників спускається вже на одних лижах. На перший погляд здається, що з’їжджають вони не на лижах, а на санях із зручними сидіннями. Всі злегка присідають, ніби сидять один в одного на колінах; руки на поясі у товариша, який стоїть попереду. Середній міцніше за інших «прикріплений» до лиж, його положення стійкіше. Якщо це вмілий лижник, він допоможе своїм партнерам зберегти рівновагу і вдало завершити спуск.
4. Спуск з поворотами.
У нижній частині схилу, трохи осторонь від наїждженої лижні, поставте палицю або прапорець — покажчик повороту. У новому напрямку увіткніть ще один прапорець. Якщо подальший шлях все ще йде під ухил, можна позначити і третій поворот.
Лижники спускаються по черзі. Поки перший зробить поворот, наступний за ним очікує на вершині схилу.
Повороти не потрібно робити дуже крутими. Достатньо, якщо лижник, об’їхавши покажчик, змінить напрямок під невеликим кутом (рис. 8). Основна увага має бути приділена плавності повороту.
Можна влаштувати змагання на швидкість спуску, якщо ви захопили з собою секундомір. Чим-небудь позначте лінію фінішу за останнім покажчиком повороту. Подавайте сигнал старту помахом прапорця і зараз же, як тільки лижник рушить з місця, пускайте стрілку секундоміра. Приймаючи учасників на фініші, засікайте час, показаний кожним.
Різниця в результатах змагання буде всього у кілька секунд, але вони покажуть, хто як «осилив» повороти. Один поверне економно, не вилітаючи занадто убік від нового напрямку і не дуже гальмуючи; інший зробить при повороті гак і тим самим подовжить свій шлях; третій загальмує надто різко, знизить набрану під час спуску швидкість руху. Всі ці дрібниці і складуть ті зайві секунди, на які переможець змагання випередить своїх товаришів.
Гра на лижах № 4: Парний біг із зміною палиць
Виріжте в лісі дві однакові за розміром палиці довжиною 50—60 см. З однієї з них зніміть кору, щоб вони розрізнялися за кольором.
Підшукавши досить простору і рівну снігову галявину, розділіть всіх учасників прогулянки на дві рівні команди. У командах розрахуйте гравців по порядку номерів.
За кілька кроків від команд, побудованих шеренгами, позначте стартову лінію, на яку виходять перші номери. Вручіть кожному з них по палиці приблизно однакової довжини. За сигналом перший та другий кидають палиці прямо перед собою, намагаючись закинути їх якомога далі (рис. 9). Потім кожен поспішає до місця падіння палиці, кинутої «противником», підхоплює її і намагається першим повернутися до своєї команди, щоб вручити палицю наступному номеру.
Гравець, який раніше повернеться з палицею «противника», виграє одне очко.
Після цього на старт виходять другі номери команд, за ними треті і т. д., поки не відіграють всі. Перемога присуджується команді, яка набрала більшу кількість очок.
