Сценарій зустрічі Нам без книг ніяк не можна

Сценарій зустрічі Нам без книг ніяк не можнаДійові особи:

Вчитель — виступає в ролі ведучого.

Філософ — одягнений в античне вбрання.

Поет — у вбранні XVIII ст.

Учений — одягнений по-сучасному.

Читачі

Буратіно, Чіполіно, Олівець, Карабас, Дюймовочка, Барвінок, Незнайка, Гурвінек, Червона Шапочка, Лисиця, Кіт у чоботях — одягнені, як герої казок.

Учні — серед них за костюмами та емблемами вирізняються дві команди «Читайлики» та «Всезнайки».

Сцена прикрашена у казковому стилі. Над сценою епіграф свята:

Дружба з книгою — це свято,
Не було б її у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий і давній час.

Збоку сцени, за столом — учитель.

Заходять Філософ, Поет, Учений та Читачі.

Діти співають пісню «Нам без книг ніяк не можна» (слова З. Бичкової, музика В. Шаповаленка).

Розтають сніги холодні,
Чуть пташині скрізь пісні.
Очі в нас цвітуть сьогодні,
Наче квіти весняні.

Приспів:

Це до книг йдуть на свято
І дівчата, і хлоп’ята.
Книга — вірний,
Книга — наш найкращий друг.

«Дорога нам книга кожна,
Нам без книг ніяк не можна,
Нам без книг ніяк не можна!» —
Голоси дзвенять навкруг.

Філософ

Бачить — не бачить,
Чути — не чує.
Мовчки говорить,
Дуже мудрує.
Часом захоче
Правди навчає,
Іноді бреше,
Всіх звеселяє,
Люба розмова,
Будемо, діти,
З нею довіку
Жити-дружити.

Поет

Хто ж то такая
В світі щаслива,
Мудра, правдива
І жартівлива?

Як не вгадали,
Стану в пригоді:
Річ коротенька — книжка, та й годі.

Вчитель

Дорогі всі діти наші!
В нас сьогодні книжки свято!
Разом будем відзначати,
Книгу — друга — шанувати.

Учений

Мій друже й супутнику,
Книго моя,
Завжди ти на дозвіллі,
Де ти — там і я.

Читач 1

Ми добре з тобою
Проводимо час.
Чудова розмова
Триває у нас.

Поет

Іду я на поклик
Чаруючий твій,
Спускаюсь до моря
І бачу прибій.

Філософ

З тобою шляхи
Пролягають мої
В найдальші віки
І найдальші краї.

Читач 2

Я відповідь маю,
Про що б не спитав.
Відмалку тобою
Я звик дорожить.
Без доброї книги
Мені не прожить!

Діти співають пісню «Пісенька про книжку» (слова В. Вікторова, музика М. Парцхаладзе).

Книжка — добрий, мудрий друг,
Книжка знає все навкруг:
Що, до чого, звідки, як
І про що писав Маршак.

З нею взнаєш сто країн
І сягнеш морських глибин,
Долетиш за мить одну
В міжпланетну далину.

Друг твій, книжка, відповість,
Що верблюд в пустелі їсть,
Скільки літ живуть кити,
З неї все узнаєш ти!

Вчитель

Дорогі діти, хто з вас не любить книжок? Розкриєш першу сторінку — опинишся в далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі та кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки. Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх з землі не вирве. Відважні герої б’ються там за правду з лютим ворогом.

Книги, книги на полицях,
Завжди тихо поміж книг.
Та яку ти не розгорнеш —
То й легенда в кожній з них.

То в одній синіє море,
В іншій криється тайга.
А ось в тій —
Північний полюс,
Де морози і пурга…

Все, що серце і що розум
Вік творили не один,
Повизбирувало людство
В книги — перли із перлин.

Читач 1

Хтозна вже відколи
Я люблю читати,
Якби не до школи —
Не лягала б спати.

Читач 2

Я люблю читати
Часто до півночі,
Поки пелехаті
Ляжуть сни на очі.

Читач 1

На столі розкрита
Книжечка весела:
Хитрий лис Микита
В мандри йде на села.

Читач 2

Кіт-воркіт — на плоті
Дядечка Малишка…
В навчанні й роботі
Помагає книжка.

Читач 1

Хотіла б я уміти
Швидко так читати,
Щоб усі на світі
Книги прочитати.

Філософ, Поет, Учений та Читачі йдуть зі сцени.

Звучить марш, з’являються казкові герої та співають пісню «Марш веселих чоловічків»
(слова Г. Бойка, музика Ю. Рожавської).

Дружно пісню ми заводим
Під бадьорий марш виходим,
Наче на парад, наче на парад.
Спритні, жваві, невеличкі,
Ми — веселі чоловічки,
Друзі всіх малят, друзі всіх малят.

Приспів:

— Буратіно!

— Тут я!

— Чіполіно!

— Ось я!

— Олівець! Карабас!

Хто не знає нас!

І Дюймовочка, і Гурвінек,
І Незнайка, і Барвінок
Кожен, кожен знає нас,
Кожен знає нас!

Знають нас міста і села —
Чоловічки ми веселі!
Ми прийшли з казок,
Ми прийшли з казок.

Хто не зна якоїсь казки,
Познайомтесь, будь ласка,
Просим ми діток, просим ми діток.
Всі казкові герої відходять.

Незнайка

Співає 1 куплет пісні «Незнайка» (музика Я. Дубравіна, слова В. Суслова).

Хто це вигадав про мене:
«Не читав Незнайка книг»?!
Я читаю їх щоденно,
«Проковтнуть» чимало встиг.

Без затримки, без зупинки
Прочитав я всі книжки —
Від картинки до картинки,
Ну а потім навпаки.

Лунає мелодія пісні А. Рибнікова «Як його звати?»

Вчитель

Чоловічок цей маленький
Ключ шукає золотий,
Гострий, довгий, дерев’яний
Всюди ніс встромляє свій,
Поміркуйте, поспішіть,
Як же звуть його, скажіть?

Буратіно

Добрий день, шановні діти,
Дуже радий бачить вас.

Незнайка, ти кажеш, що прочитав всі книжки. Давай ми зараз це перевіримо. У нас дві команди, між якими ми зараз проведемо змагання. Перша команда має назву «Читайлики», а друга команда називається — «Всезнайки». Згоден зі мною?

(Виходять дві команди)

Капітан «Читайликів»

Ми команда дуже сильна,
Знаєм все про книги ми.
Перемогу в боротьбі
Завоюєм лиш собі.

Наш девіз:

Команда «Читайлики» (разом)

Хто книгу шанує свою,
Хай той переможе в бою!

Капітан «Всезнайок»

Ми команда ще сильніша,
Книга для нас найсвятіша.
Проти вас ми будем грати,
Постарайтесь обіграти.

Наш девіз:

Команда «Всезнайки» (разом)

Чим важче завдання,
Тим дорожча перемога!

Вчитель

Ви прийшли сюди сьогодні,
Щоб вести запеклий бій.
Тільки ні, не кулаками,
А в веселій, дружній грі.

«Вікторина по казках»

Олівець

Казкові герої загадують загадки, команди по черзі відповідають.

Сидить півник на печі,
Їсть смачненькі калачі.
Тут лисичка прибігає,
Мерщій півника хапає.
Біжить котик рятувати,
В лисиці півника забрати.
Котик і півник»)

Карабас

Вигнав дід козу із хати,
Та й пішла вона блукати.
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли.
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув.
Коза-дереза»)

Дюймовочка

Знайшов півник колосок,
Змолов борошна мішок.
Спік негайно у печі
Пиріжки та калачі.
Мишенят не пригощав,
Бо жоден з них не помагав.
Колосок»)

Гурвінек

Що втекло від баби
З дідом,
Не сиділо на вікні,
А зустрілось
З зайченятком
І ну співать
Йому пісні?
Колобок» )

Олівець

А хто, хто в рукавичці живе?

— Мишка-шкряботушка.

— А ти хто?

— Жабка-скрекотушка.

Рукавичка»)

Вчитель підводить підсумки конкурсу і оголошує наступну гру.

«Відгадаємо казку»

Червона Шапочка

…Так бігав він дев’яносто дев’ять разів, а за сотим разом як упав посеред ниви — підвестись не може, так набігався, натомився, сердешний.

— Ніколи не треба сміятися зі слабкішого, — сказав тоді їжак Зайцю та пішов із їжачихою додому. («Їжак і Заєць»)

Барвінок

— Доброго здоров’ячка! Пустіть переночувати!

— Ой, Лисичко-сестричко, у нас хатка маленька, ніде буде тобі лягти.

— Дарма, я під лавкою зігнуся, хвостиком обгорнуся та й переночую… («Лисичка-сестричка»)

Кіт у чоботях

…Приносить чоловік панові гілочку й каже, що дочка загадала з неї зробити. Пан дививсь, дививсь, узяв та й покинув гілочку, а на думці собі: «Цю одуриш! Мабуть, вона не з таких, щоб одурити…». («Мудра дівчина»)

Карабас

— Що це, будинок для поросяти чи фортеця? — спитав Нуф-Нуф. (Казка С. Михалкова «Троє поросят»)

Буратіно

А я ще хочу з вами погратись.

«Бережися, Буратіно!»

В одного з гравців на голові ковпачок. Він — Буратіно.

Ведучий старається наздогнати й заплямувати того, хто біжить із ковпаком. Зробити це непросто, оскільки гравці на бігу передають ковпак один одному. Коли ведучий заплямує Буратіно, ролі змінюються.

Буратіно

Молодці, діти. Молодець Незнайко. Побачив я, що ви дійсно читаєте багато книжок. Але наше свято на цьому не закінчується.

Діти співають пісню «Країна Читалія» (музика Я. Дубравіна, слова В. Суслова).

В книжках вірні друзі, герої живуть,
І я пам’ятаю, як кожного звуть,
Он ключ чарівний від дверцят у стіні
Несе Буратіно мені.

Прочитаних книг виростає сім’я,
Все більшає з книгами дружба моя!
Узимку і влітку — у всі мої дні
Усюди вони при мені!

Приспів:

Є земля Австралія,
Є земля Італія,
Та іще, крім тих країв,
Диво з див я знаю:

То і не Австралія,
То і не Італія,
То земля Читалія!
Із того ми краю.

Червона Шапочка (без головного убору)

Відгадайте, з якої казки я до вас прийшла. Казка французького письменника починається так: «На день народження внучки бабуся подарувала їй…». А що подарувала, не скажу, а то ви відразу узнаєте моє ім’я. Краще подумайте, як мене звуть? А тепер гра.

«Хто швидше»

Кожній команді дається розрізана на 6 частин ілюстрація. Потрібно скласти картину й назвати, з якої вона казки.

Чіполіно

А тепер назвіть моє ім’я.
Багатьом був не відомий —
Нині з кожним подружив,
З казки в кожного удома
Хлопчик-цибулина жив.
Дуже просто, мелодійно
Зветься він (Чіполіно).

Правильно, діти. Подарую я вам книжку, у якій багато різних історій, у тому числі й моя. А придумав усе це італійський письменник Джанні Родарі.

«Впізнай, з якої казки»

Чіполіно

Вчитель показує предмет, а команди по черзі відповідають, з якої казки ці предмети.

Черевичок «Попелюшка»

Глечик з вузькою шийкою «Лисичка й Журавель»

Рубанок і пілка «Котик і Півник»

Червоне яблуко «Казка о семи богатирях»

Борошно «Колобок»

Маленька ложка, маленька мисочка «Три ведмедя»

Лисиця

В темнім лісі проживаю
Довгий хвіст пухнастий маю.
Мені на місці не сидиться,
А зовуть мене… (лисиця).

Я теж загадаю вам загадку. Послухайте цю пісеньку.

Я по засіку метений,
Я на яйцях спечений,
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Та й від тебе, лисичку, утечу!

Гарна пісенька. Так те лихо, голубчик, що я стара стала, погано чую. Сядь-но мені на мордочку та проспівай ще разок.

Кому я так сказала?

(Проводить гру)

«Підберіть автору казку»

Кожній команді дається набір карток. Потрібно швидко та правильно розкласти картки: навпроти автора — написану ним казку.

І. Я. Франко «Фарбований Лис»

Українська казка «Півник і двоє мишенят»

Російська казка «Морозко»

О. С. Пушкін «Казка про рибака й рибку»

Брати Грімм «Золотий гусак»

Російська казка «Ріпка»

Г.-Х. Андерсен «Дюймовочка»

Кіт у чоботях

Шановне панство, всім вам «няв»
Своє я щиро надіслав,
Скажу відверто, без обману,
Братерство завжди поважав.

Я чоботи свої стоптав,
Багато чого взнав,
І хитрощі, і чари злі
У ріднім краї, на землі.

Але сьогодні, у цій залі
Забув я геть про всі печалі.
Приємно разом з вами бути,
Хоча б на мить про все забути.

Я теж прийшов до вас з конкурсом.
І зараз хочу з вами його провести.

Викликаються капітани команд. Кожний одержує листок зі словами (близько 10 слів). Команда повинна, використавши ці слова, скласти свою казку й інсценувати її.

Всі казкові герої разом з’являються.

Діти співають останню пісню «Розкрита книга» (музика Ю. Чичкова, слова К. Ібряєва).

Розкрита книга, сторінки шепочуть.
Чи може, знову надворі листопад,
І за вікном не сплять осінні ночі,
І в небі гуси-лебеді летять.

Приспів:

Скільки в світі є книг —
Стільки друзів нових.
Хай щастить тобі, друже, зустріти!
Простяглися рядки,
Як дороги в віки,
Де найкращі лежать,
Де найкращі лежать заповіти.

Виховні заходи в школі

Поділитися: Пост у Твіттер  Пост у Фейсбук