Легенда про святого Миколая і Стефана, царя Сербського

День святого Миколая в Україні

Ілутін, цар Сербський, мав сина Стефана, який відзначався християнськими чеснотами: смиренням, привітністю та милосердям до стражденних.

Цариця-мачуха незлюбила царевича і постійно зводила наклепи батькові на сина:

— Стефан хоче сам правити державою. Він старається всіх привабити до себе, щоб позбавити тебе престолу і життя.

Багато вельмож попереджали царевича про підступні задуми мачухи, переконували його втікати або за допомогою зброї захистити себе.

— Покладемо надію на Бога. Я впевнений, що мій батько не повірить наклепам на улюбленого сина, — з обуренням відкидав подібні поради доброчесний царевич.

Але через деякий час насіння злоби, яке було посіяне підступною царицею, зійшло в серці Ілутіна. Царевича схопили і покарали за вигадані провини з небаченою жорстокістю — викололи йому очі. Цей злочин відбувся поблизу церкви Святителя Миколая.

Змучений від жахливого болю, Стефан лежав без тями. Раптом він побачив святого угодника Божого Миколая, який стояв у святительському вбранні, дивився на нього зі співчуттям і тримав у своїй руці його очі.

— Не сумуй, улюблений Стефане, очі твої на долоні моїй, — почув царевич тихий голос.

Прокинувшись уранці, нещасний царевич відчув полегшення від своїх страждань і почав гаряче молитись.

Жорстокосердий батько не обмежився осліпленням сина. Стефана помістили в одному з монастирів. Своїм благочестивим життям, старанним відвідуванням храму і лагідним характером царевич незабаром здобув загальну любов людей, які його оточували.

Так Стефан провів п’ять років. Одного разу на свято угодника Божого Миколая в чудесному сновидінні до нього з’явився сам святитель і сказав:

— Благочестивий царевичу, чи пам’ятаєш ти мої слова про те, що твої очі лежать на моїй долоні? Зараз я повертаю тобі їх.

Святитель торкнувся рукою до його потьмарених очей.

— Господь наш Ісус Христос, що зцілив сліпородженого, повертає тобі зір!

В ту мить Стефан прокинувся і чітко побачив навколишній світ.

Довго не міг він прийти до тями від здивування і радості. Нарешті, опам’ятавшись, почав дякувати в молитві милосердному Богові і Чудотворцеві Миколаю. Проте зцілений царевич вирішив поки що приховати своє чудесне прозріння.

Тим часом цар Ілутін почув про благочестя свого сина і його почали мучити докори сумління. Він повернув Стефана на батьківщину. Зворушливою була зустріч батька з сином. Цар, обливаючись сльозами розкаяння, смиренно просив у нього прощення. Добродушний царевич плакав від радості і втішав старого:

— Ти ні в чому не завинив переді мною, царю. Господь через тебе хотів покарати мене за гріхи мої.

Незабаром старий цар Ілутін завершив свій земний шлях. Стефан зійшов на престол і сповістив на всю Сербію про чудесне повернення йому зору. Усі його піддані раділи дивовижній звістці і дякували в молитвах милосердному Богові і великому Чудотворцеві Миколаю.

Правління Стефана було справедливим і милостивим. Доброчесний і мудрий цар укріпив Православну віру в країні. Міцний надією на Бога, він відбив чужоземні полчища, напад яких загрожував Сербії загибеллю і спустошенням.

Закінчення його життя було затьмарене міжусобною війною, але цар Сербський сподобився від Господа мученицького вінця. Святитель Миколай, який не залишав Стефана все його життя, сповістив йому і про закінчення його земного шляху:

— Господь кличе тебе, Стефане! Приготуйся до відходу з цього життя.

Через сім років нетлінні мощі царя-мученика Стефана стали невичерпним джерелом чудо творінь.

Легенда про святого Миколая і Стефана, царя Сербського

Легенди про святого Миколая

День святого Миколая 19 грудня